Рішення від 08.11.2013 по справі 911/3470/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2013 р. Справа № 911/3470/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД»

про стягнення 13 735,67грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Шпак Т.Г. (дов. № 6224 від 16.09.2013р.);

від відповідача Мишакова Ю.А. (дов. № 3160 від 23.07.2013р.).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (далі - відповідач) про стягнення 13 735,67грн. заборгованості, з яких: 12 780,49грн. боргу за надані згідно договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. послуги, який виник за період з серпня 2012р. по вересень 2012р. та 955,18грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2013р. порушено провадження у справі № 911/3470/13, розгляд справи призначено на 20.09.2013р.

20.09.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20987 від 04.10.2013р.), згідно якого останній повідомив суду про ненадання позивачем послуг у вересні 2012р., який прийнято судом.

У судових засіданнях 20.09.2013р. та 07.10.2013р. оголошено перерву до 07.10.2013р. та 01.11.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2013р. на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

У судовому засіданні 01.11.2013р. оголошено перерву до 08.11.2013р.

У судовому засіданні 08.11.2013р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК», яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» (Виконавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (Замовник) та Акціонерним банком «Енергобанк» (Банк) укладено договір на інкасацію коштів № 56/і, згідно якого виконавець зобов'язався власними силами і засобами проводити інкасацію коштів замовника за адресами: м. Київ, вул. Суворова, 4, щоденно 11 год.-12 год., м. Київ, вул. Сагайдачного, 41, щоденно 11 год.-12 год., а замовник - здійснювати оплату наданих виконавцем послуг.

Згідно п. 2.2. договору інкасація коштів виконавцем проводиться шляхом приймання інкасаторами, смок з виручкою безпосередньо в касі замовника за адресою, в дні та години, зазначені в п. 1.1. договору.

Розмір винагороди виконавцю за послуги, що надаються замовнику, визначається договірним тарифом, який встановлюється: по інкасації коштів - у розмірі 0,06 % від суми проінкасованої виручки, але не менше 1 500грн. з одного пункту інкасації; за обмін банкнот на розмінну монету - 18,50грн. за кожну тисячу монет 1 % від суми за обмін банкнот на банкноти дрібних номіналів. Виконавець зобов'язується надавати замовнику до 5 числа місяця, наступного за звітним, рахунок-фактуру із зазначенням суми грошових коштів, що підлягають сплаті замовником за звітним місць, та в одних примірниках акт про надані послуги за звітним місяць. Замовник зобов'язаний здійснювати оплату наданого виконавцем рахунку-фактури до 20 числа включно, місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування суми коштів на рахунок виконавця, зазначений у рахунку-фактурі (п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору).

24.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК», яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» (Виконавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (Замовник) та Акціонерним банком «Енергобанк» (Банк) укладено договір про внесення змін до договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р., згідно якого сторони погодили змінити адреси інкасації коштів.

Позивач на виконання п. 1.1. договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. за період з серпня 2012р. по вересня 2012р. надав послуги на загальну суму 12 780,49грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та відстутність претензій відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.

Також, 20.06.2013р. позивачем для оплати відповідачем надіслано на адресу останнього рахунки-фактури на загальну суму 12 780,49грн. (а.с. 18-19), які 25.06.2013р. отримано представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Вказані рахунки-фактури залишилися неоплаченими відповідачем.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.3. договору, з оплати отриманих згідно договору послуг, не виконав, суму боргу у розмірі 12 780,49грн. позивачу не сплатив, що підтверджується банківською випискою (а.с. 14), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані за період з серпня 2012р. по вересень 2012р. згідно договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. послуги на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 12 780,49грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 14).

Предметом позову є вимоги про стягнення 12 780,49грн. боргу за надані згідно договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. послуги, який виник за період з серпня 2012р. по вересень 2012р. та 955,18грн. пені.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. за період з серпня 2012р. по вересня 2012р. надав послуги на загальну суму 12 780,49грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та відстутність претензій відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.3. договору, з оплати отриманих згідно договору послуг, не виконав, суму боргу у розмірі 12 780,49грн. позивачу не сплатив, що підтверджується банківською випискою (а.с. 14), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані за період з серпня 2012р. по вересень 2012р. згідно договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. послуги на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 12 780,49грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 14).

Доводи представника відповідача на те, що позивачем послуги у вересні 2012р. не надавались оцінюються судом критично, оскільки жодних претензій щодо неналежного виконання позивачем договірних зобов'язань відповідачем не заявлялося. Крім того, у матеріалах справи наявний лист відповідача № УРБ 10/14-5598 від 02.10.2013р., (а.с. 71), зі змісту якого вбачається наявність непогашеною заборгованості відповідача перед позивачем за договором на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 780,49грн. боргу за надані згідно договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. послуги, який виник за період з серпня 2012р. по вересень 2012р. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р., позивачем за період з 21.09.2012р. по 21.04.2013р. нараховано 955,18грн. пені, зокрема: 465,50грн. за період з 21.09.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 11 135,50грн., 366,10грн. за період з 01.01.2013р. по 21.03.2013р. на суму боргу 11 135,50грн., 48,54грн. за період з 21.10.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 1 644,99грн., 75,04грн. за період з 01.01.2013р. по 21.04.2013р. на суму боргу 1 644,99грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За прострочення замовником визначеного договором строку сплати винагороди за надані послуги виконавцем в розмірі визначеному договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня (п. 5.7. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 15), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 21.09.2012р. по 21.04.2013р. загалом становить 955,18грн., зокрема: 465,50грн. за період з 21.09.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 11 135,50грн., 366,10грн. за період з 01.01.2013р. по 21.03.2013р. на суму боргу 11 135,50грн., 48,54грн. за період з 21.10.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 1 644,99грн., 75,04грн. за період з 01.01.2013р. по 21.04.2013р. на суму боргу 1 644,99грн. Відтак, вимога про стягнення 955,18грн. пені підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 12 780,49грн. боргу за надані згідно договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. послуги, який виник за період з серпня 2012р. по вересень 2012р. та 955,18грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; код ЄДРПОУ 32294926) на користь Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (04070, м. Київ, Подільський район, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. А; код ЄДРПОУ 34817907) 12 780 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень) 49 коп. боргу за надані згідно договору на інкасацію коштів № 56/і від 10.07.2008р. послуги, який виник за період з серпня 2012р. по вересень 2012р., 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень) 18 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; код ЄДРПОУ 32294926) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 12.11.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко

Попередній документ
35169008
Наступний документ
35169010
Інформація про рішення:
№ рішення: 35169009
№ справи: 911/3470/13
Дата рішення: 08.11.2013
Дата публікації: 13.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори