Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4587/13-ц
Провадження № 2/279/1424/13
31.10.2013 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої - судді Куліченко М.В.
при секретарі Ленько Н.М.
розглянувши увідкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФССНВП) про визнання трудового договору укладеним, стягнення заборгованості з заробітної плати, моральної шкоди, встановлення факту отримання виробничої травми, зобов"язання складання акту про нещасний випадок на виробництві, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом із врахуванням уточнень та доповнень в судовому засіданні вказує, що в березні 2006 року влаштувався на роботу працівником пилорами з розпилювання деревини , до відповідача, який є суб'єктом підприємницької діяльності. Проте, відповідач , допустивши його до роботи відповідних документів про працевлаштування не оформив, наказу не видав та запису до трудової книжки не вніс, відповідні звіти та нарахування до різних фондів за позивача не провадив. Відповідач, виконуючи адміністративно-господарські функції, організував проведения робіт з підвищеною небезпекою в столярному цеху, що знаходиться по вул.Колекторна, 1-Д, в м. Київ, в порушення вимог трудового законодавства, а саме ст. 21 ЗУ "Про охорону праці не мав дозволу Держгірпрпромнагляду на проведения таких poбіт, не мав розробленої системи управління охороною праці, не провів навчання позивача для робіт з підвищеною небезпекою, не провів первинного інструктажу з техніки безпеки.
17.05.2006 року близько 09.30 год.,виконуючи роботи по розпиловці деревини , внаслідок зношеності роликів натягу стрічкової пили установки пилорами , внаслідок невиконання відповідачем умов безпеки праці - позивача було травмовано. Він отримав різані рани обох колінних суглобів з закритим переломом кисті лівої стопи,був доставлений в лікарню, лікувався і до цього часу є не звільненим з роботи ,хоч до роботи в даний час його не допускають. Відповідача було притягнуто до кримінальної відповідальності за грубі порушення вимог чинного законодавства про працю.
Постановою Дарницького районного суду м. Київ від 17.04.2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 172, ч.1 ст. 272 КК України було закрито, його звільнено від кримінальної відповідальності згідно| ст. 1 ЗУ "Про амністію" від 19.04.2007 р. Позивач вказує, що укладення трудового договору має оформлятись наказом власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо виконувана робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним| органу. Вважає,що не звільнений з роботи і до цього часу час перебуває у вимушеному пpoгулі через неправомірні дії відповідача. Розрахунку з ним не було проведено, тому просить стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу , згідно ст. 235 ч.2 КЗпПУ за період часу з 16.07.2012 р. по 16.07.2013 року, тобто в межах одного року,з розрахунку :на день подання цього позову до суду розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив 1147 грн., а тому 1147 грн. х 12 мic. = 13764 грн.
В порушення Постанови КМУ від 25.08.2004 року № 1112 «Про деякі питання розслідування та ведения облікуу нещасних випадків, професійних захворювань i аварі|й на виробництві», що була чинною на момент отримання ним виробничої травми, відповідач не повідомив про нещасний випадок територіальний орган виконавчої| дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві, в зв'язку з чим не було створено коміciю з розслідування цього нещасного випадку на виробництві , не було складено акт про нещасний випадок, що пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.
Вказує, що згідно ст.2371 КЗпП України, передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життевих зв'язківв i вимагають від нього додаткових зусиль для організаци свого життя. За таких обставин просить стягнути з відповідача моральноу шкоду, внаслідок порушення ним законних прав позивача щодо належного оформления трудової угоди, допуску до роботи з порушенням норм трудового законодавства, неповідомлення територіального органу ФССНВП про нещасний випадок на виробництві . в зв'язку з чим він позбавлений можливості отримати компенсацію від ФССНВП. Крім того, ці| негативні наслідки відображаються на стані здоров'я позивача, який обмежений в pyci, що вимагає докладання додаткових зусиль для оргатзації' життя. Моральну шкоду, що була спричинена йому визначає в сумі 50 000 грн. та бажає стягнути її з відповідача . Вказує, що зареестрованим місцем його проживания є м. Коростень, тому цей | позов ним подано до Коростенськоьго суду. Просив ухвалити рішення, яким визнати укладеним трудовий договір 14.03.2006 року між ним і відповідачем по виконанню робіт на пилорамі з обробки деревини та внести відповідний запис до його трудової книжки. Стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 16.07.2012 року по 16.07.2013 року в сумі 13764 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача 50 000 грн. моральної шкоди. Встановити факт отримання позивачем 17.05.2006 року близько 09.30 год. виробничої травми про виконанні робіт з розпиловки деревини у вигляді: різаної рани обох колінних суглобів з закритим переломом лівої стопи та зобов"язати відповідача скласти акт про нещасний випадок , що стався з ним , за формою Н-1.
Свої вимоги в суді позивач - підтримав.
Відповідач - позову не заперечив і своїм правом на участь в розгляді справи не скористався.(л.с.13,21).
Представник третьої особи: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФССНВП) - при ухваленні рішення покладається на думку суду, пояснила , що про нещасний випадок з позивачем їм не було повідомлено.
Вивчивши справу, суд визнає заявлений позов частково обгрунтованим. Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що витікають з трудового договору, які врегульовано ст.ст. 21,22,23,24,29,36,116,117,237-1КЗПП України, ЗУ "Про охорону праці".
В судовому засіданні встановлено, що позивач в 14.03.2006 року влаштувався на роботу працівником пилорами з розпилювання деревини , до відповідача, який є суб'єктом підприємницької діяльності. Проте , відповідач допустивши його до роботи, відповідних документів про працевлаштування не оформив ,наказу не видав та запису до трудової книжки не вніс, відповідні звіти та нарахування до різних фондів за позивача не провадив. Відповідач, виконуючи адміністративно-господарські функції, організував проведения робіт з підвищеною небезпекою в столярному цеху, що знаходиться по вул. Колекторна, 1Д, в м. Київ. В порушення вимог трудового законодавства, а саме ст. 21 ЗУ "Про охорону праці не мав дозволу Держгірпрпромнагляду на проведения таких poбіт, не мав розробленої системи управління охороною праці, не провів навчання позивача для робіт з підвищеною небезпекою, не провів з позивачем первинного інструктажу з техніки безпеки.
17.05.2006 року близько 09.30 год., виконуючи роботи по розпиловці деревини, внаслідок зношеності роликів натягу стрічкової пили установки пилорами, внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці на пилорамі, позивача було травмовано. Він отримав різані рани обох колінних суглобів з закритим переломом кисті лівої стопи,був доставлений в лікарню, лікувався і до цього часу є не звільненим з роботи , розрахунку з ним не проведено.
Зазначені обставини стверджуються постановою Дарницького райсуду м. Київ від 17.04.2008 року,за якою відповідача звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 172 ч.1, 272ч.1 КК України , згідно ЗУ "Про амністію" від 19.04.2007 року.(л.с. 4-6) Поясненнями позивача встановлено ,що він тривалий час лікувався, відповідач не надав йому жодної допомоги на лікування та послідуючу реабілітацію, крім того по завершенню лікування, комісії з розслідування цієї події не було створено, акт про нещасний випадок,що трапився з ним складено не було, всі звернення позивача відповідачем було ігноровано, його не допускали на виробничу територію. Лише після численних скарг позивача в т.ч. до судів (л.с. 15-17) та адміністрації президента України, позивачу в липні 2012 року сторонніми особами було передано залишки його особистих речей, що лишились на місці роботи, трудову книжку, без будь-яких записів про роботу у відповідача, та передано гроші близько 2 тис. грн., без будь-якого розрахунку суми. Цих обставин відповідач не спростував.
За правилами ст. 24 КЗПП України, трудовий договір,як правило укладається в письмовій формі. Трудовий договір вважається укладеним, коли наказ чи розпорядження про зарахування на роботу не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Факт допущення відповідачем позивача до роботи , відсутність відповідного наказу про зарахування його на роботу та отримання позивачем виробничої травми - встановлено судом на підставі постанови Дарницького райсуду м. Київ від 17.04.2008 року,яка набула чинності.
За таких обставин, суд визнає,що між сторонами 14.03.2006 року фактично було укладено трудовий договір на виконання позивачем робіт з розпилювання деревини і він ці роботи виконував,тому відповідач має внести відповідні дані про час роботи позивача у відповідача до трудової книжки, вимоги позову в цій частині є обгрунтованими і суд їх задовольняє.
Судом встановлено, шо по завершенню лікування , за вказівкою відповідача позивача на територію підприємства , де він працював - допущено не було, хоч звільнення його не відбулось, остаточного розрахунку з ним не проведено.
За правилами ст.116 КЗПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 117 КЗПП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до вимог ст.233 КЗПП України - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Оскільки відповідач не надав суду доказів правомірності своєї позиції , не вчинив всіх необхідних дій до розрахунку з позивачем , через неподання суду відповідних документів та не визначення позивачу його заробітної плати, суд вважає за можливе погодитись з доводами позивача,щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та розрахунку та виходить при такому розрахунку з розміру мінімальної заробітної плати в країні за період з дня отримання ним трудової книжки ( липень 2012 року) до часу подачі даного позову з 17.07.2012 по 17.07.2013 року, тому така сума складе 1147грн. х 12 =13764 грн. суд стягує її на користь позивача.
Суд, також, визнає обгрунтованими та задовольняє вимоги позову щодо встановлення факту отримання позивачем виробничої травми 17.05.2006 року біля 9 год.30хв.під час виконання трудових обов"язків при виконанні робіт з розпилювання деревини , внаслідок зношеності роликів натягу стрічкової пили установки пилорами внаслідок чого він отримав різані рани обох колінних суглобів з закритим переломом кисті лівої стопи. Зазначені обставини встановлені постановою Дарницького райсуду м. Київ від 17.04.2008 року, яка набула чинності (л.с.4-6) цей факт є об"єктивним і відповідачем не спростований.
Відповідно до вимог ст. 22 ЗУ "Про охорону праці" - роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного
захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту
закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, таке рішення є обов'язковим для роботодавця і може бути оскаржене у судовому порядку.
Оскільки, відповідач відмовився виконати вимоги зазначеної норми Закону, розслідування нещасного випадку,який трапився з позивачем не провів, відповідного акту не склав, вимоги позивача про складення такого акту суд задовольняє.
Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд задовольняє частково , оскільки погоджується з доводами позивача, щодо спричинення йому моральної шкоди, пов»язаної з порушенням його трудових прав. Конституція України гарантує її громадянам захист їх трудових прав , належну, своєчасну оплату та охорону праці . З справи видно,що трудові права позивача було порушено, вимоги закону відповідач ігнорував. Суд враховує також, характер порушення трудових прав позивача ,позбавлення можливості реалізації свого права на отримання оплати за працю, глибину душевних страждань, те, що позивач, отримавши травму, тривалий час лікувався , розраховуючи на тримання заробітної плати , але не отримавши її, був змушений організувати відповідний спосіб життя, суд також враховує вимоги розумності і справедливості. Однак, суд вважає, що заявлена позивачем сума 50000 грн. є завищеною. Для компенсації позивачу понесених моральних страждань , суд вважає достатньою суми 25000 грн. В решті вимог позову суд відмовляє за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст.213-218 ЦПК України,ст. 21,22,23,24,29,36,116,117,237-1КЗПП України, ЗУ"Про охорону праці", суд, -
Позов задоволити частково .
Визнати укладеним 14.03.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трудовий договір на виконання позивачем робіт з розпилювання деревини. Внести до трудової книжки ОСОБА_1 дані про його роботу в ПП ОСОБА_2 з 14.03.2006 року по 17.05.2006 року робітником з розпилювання деревини.
Встановити факт отримання ОСОБА_1 виробничої травми 17.05.2006 року біля 9 год.30 хв. під час виконання ним трудових обов"язків при виконанні робіт з розпилювання деревини, з причини зношеності роликів натягу стрічкової пили установки пилорами, внаслідок чого він отримав різані рани обох колінних суглобів з закритим переломом кисті лівої стопи.
Зобов"язати відповідача скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом, що стався з ОСОБА_1 17.05.2006 року біля 9 год.30 хв. під час виконання ним трудових обов"язків в столярному цеху, на території будівельної бази по вул. Колекторна,1-Д в м. Київ при виконанні робіт з розпилювання деревини, з причини зношеності роликів натягу стрічкової пили установки пилорами, з вини відповідача, який не забезпечив безпечних умов праці найманого працівника, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав різані рани обох колінних суглобів з закритим переломом кисті лівої стопи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 13764 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та видачі трудової книжки, та 25000 грн. в відшкодування моральної шкоди.
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з відповідача на користь держави 479, 40 грн. судового збору.
Апеляційну скаргу на дане рішення, може бути подано до Житомирського апеляційного суду, протягом 10 днів, після його проголошення.
Суддя: