24.04.2012
копія 1- 131/12
24 квітня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого -судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Сакаді О.В.,
за участю прокурора Гризуна С.В.,
захисника-адвоката ОСОБА_1,
розглянувши в м. Вишгороді у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда 2-ї групи з дитинства, не працюючого, проживаючого в Київській області Вишгородському районі с. Козаровичі, вул. Кірова, 11, на підставі ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
6 листопада 2011 року близько 12 год. ОСОБА_2 через неогороджену присадибну ділянку шляхом вільного доступу проник до сусіднього подвір'я ОСОБА_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4., вул. Комсомольська, 147, де на території зазначеного домоволодіння помітив чавунні радіатори, які вирішив таємно викрасти.
З цією метою за допомогою візка перевіз три чавунні радіатори на сім секцій вагою 52,5 кг кожен на територію свого домоволодіння та в подальшому заволодів ними, які на візку відвіз і здав до пункту прийому металобрухту, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 324 грн. 45 коп. Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, погодився з його кваліфікуючими ознаками, вартістю та розміром викраденого майна.
Ствердив, що 6 листопада 2011 року близько 12 год. помітив на подвір'ї свого сусіда ОСОБА_3, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 районі, чавунні радіатори та вирішив їх викрасти. На тачці по одному перевіз три радіатори з подвір'я потерпілого на територію свого домоволодіння, а звідти на тачці відвіз і здав ці радіатори на металобрухт, отриманими грошима розпорядився на власний розсуд.
Потерпілий ОСОБА_3 ствердив, що в листопаді 2011 року з його подвір'я зникли три чавунні радіатори, які він виявив у пункті прийому металобрухту і заявив про це до міліції. Чавунні радіатори йому повернуто. В подальшому дізнався, що крадіжку вчинив його сусід ОСОБА_2, який проживає разом з батьком. Будь-яких претензій до підсудного не має і просив йому призначити найм'якіше покарання.
Виходячи з того, що показання підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких учасники судового розгляду розуміють правильно й не оспорюють, суд на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою прокурора, потерпілого, підсудного та його захисника, визнав недоцільним дослідження доказів, які учасниками судового розгляду не заперечуються.
Таким чином, суд визнає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, і кваліфікує його злочинні дії за ч. 1 ст. 185 КК України
Відповідно до акту стаціонарної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 6 березня 2012 року № 86 на період часу, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_2 дії, останній не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а виявляв і виявляє ознаки Органічного ураження головного мозку токсичного ґенезу з психоорганічним синдоромом на тлі психічних та поведінкових розладів у результаті поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, стан ремісії, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_2 може постати перед судом та слідством. Застосуванню по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 73-75).
При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь середньої тяжкості вчиненого ним злочину, думку потерпілого, який претензій до підсудного не має і просив призначити йому мінімальне покарання, факт повернення потерпілому викраденого майна, дані про особу підсудного, який на підставі ст. 89 КК України не судимий, характеризується посередньо, є інвалідом 2-ої групи з дитинства, проживає з батьком.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Беручи до уваги викладене, суд вважає можливим виправлення підсудного ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, що обумовлює призначення йому мінімального покарання у виді штрафу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323 і 324 КПК України,
засудив:
визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і за цим законом призначити йому покарання -штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі -три чавунних радіатори, залишити потерпілому ОСОБА_4 (а.с. 36).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.
Суддя