Справа № 361/9712/13-к
Провадження № 1-кп/361/502/13
11.11.2013
11 листопада 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І
з участю прокурора - Остапець Т.С.
потерпілого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012100130001693 від 15.04.2013 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,
українця громадянина України, із не повною середньою
освітою, не працюючого, не одруженого , жителя ІНФОРМАЦІЯ_3
вул. Гагаріна буд. № 30 Броварського району Київської
області, відповідно до ст. 89 КК України, є особою раніше не
судимою.
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.,
Обвинувачений ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_1 при таких обставинах.
Так, 14 квітня 2013 року близько 21 години 35 хвилин в м. Бровари Київської області, обвинувачений ОСОБА_2 в темну пору доби, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та рухався з швидкістю біля 60 км./годину в районі будинку № 244 по вул. Київська. В подальшому, обвинувачений не був уважним та недостатньо стежив за дорожньою обстановкою, порушивши п.2.3-б Правил дорожнього руху /ПДР/України, відповідно до якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни. Так обвинувачений ОСОБА_2 не обрав безпечної швидкості, проявив безпечність перед зміною напрямку руху, з метою подальшого обгону транспортних засобів, які рухались попереду, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим грубо порушив п. 12.1 ПДР України, відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозяться стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Крім цього обвинувачений, не врахував видимості дороги, чим грубо порушив вимоги п.12.2 ПДР України, відповідно до якого, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, швидкість повинна бути така, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив виїзд керованого ним автомобіля НОМЕР_1 на полосу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1
В результаті вказаного зіткнення, водій - потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді: - крайового перелому таранної кістки лівого гомілко-ступеневого суглобу, які відповідно до висновку судової-медичної експертизи за № 133 від 05.09.2013 року, відносяться до категорії середнього ступня тяжкості тілесних ушкоджень.
Не виконання та грубе порушення водієм-обвинуваченим ОСОБА_2 вимог п. п. 2.3-б, 12.1, 12.2 ПДР України призвело до виникнення аварійної ситуації, що являється слідчою причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв'язку наслідками, що наступили: - отриманням, потерпілим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії середньої степені тяжкості .
Органом досудового слідства, правопорушення ОСОБА_2 кваліфіковано, як вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно 14.04. 2013 року близько 21 години 35 хвилин в м. Бровари Київської області, в темну пору доби керував автомобілем НОМЕР_1, та рухався з швидкістю біля 60 км./годину, в районі по вул. Київська. В подальшому, він пам'ятає, що мав намір зробити обгін транспорту, що рухався попереду, більше нічого не пам'ятає. До свідомості прийшов в лікарні, десь через місяць після аварії, обставин події та наслідків аварії не пам'ятає. З потерпілим зустрівся лише в судовому засіданні, на даний час він пересувається лише на милицях та проходить курс лікування. Він допускає, що обставини дорожньо-транспортної пригоди мали місце так, як викладено в обвинувальному акті та не заперечує цього. Просить не наказувати його суворо, врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, більше не допустить подібного, надати шанс на виправлення.
Покази обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки обвинувачений вину визнає і факт вчинення, дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила середньої тяжкості тілесні ушкодження, не заперечує .
За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та в істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_2 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні ним, порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_1 - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України /в ред.2001 р./, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 286 КК України, що вказане правопорушення відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу. А також роз'ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає такі: як визнання вини та каяття в вчиненому, що передбачено ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 передбачених ст.67 КК України, не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує до уваги вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю проживання, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному. Потерпілий просить не призначити суворе покарання відповідно до санкції вказаної статті, обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання, після вказаної дорожньо-транспортної пригоди, сам тривалий час лікувався, на утриманні має хворого батька, вказаний злочин не є навмисним. Тому, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією ст.286 ч.1 КК України, в виді обмеження волі, при звільненні його від відбування покарання з випробуванням в відповідності з ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків передбачених в ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 77 КК України, до обвинуваченого ОСОБА_2 немає необхідності застосовувати додаткове покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 під час досудового розслідування не застосовувались, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної чинності іншого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати, за залучення експерта, для проведення експертизи технічного стану автомобіля, становлять - 1223 гривні 60 копійки, (висновок експерта № 279-а від 28.05.2013 р.), які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази в обвинувальному акті - автомобіль «ЗАЗ» д.н.з. 659 - 35 КК та автомобіль НОМЕР_2,що знаходяться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів в м. Бровари вул. Кутузова буд. № 77 Київської області, після набрання вироком законної чинності повернути власникам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_2, визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України /в ред.2001 р./ та призначити йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк - 2 (два) роки.
Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі на підставі ст.75 КК України (ред. 2001р.), з випробуванням, стосовно основної міри покарання встановивши іспитовий строк терміном в - 1 (один) рік, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно ОСОБА_2 не застосовувались.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2, 27.031.1987 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь держави - 1 223 (одна тисяча двісті двадцять три ) гривні 60 копійки, за залучення експерта, для проведення експертизи технічного стану автомобіля, які необхідно перерахувати р/р 311 111 157 000 08., МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м.Києва, код 379 752 98. (висновок експерта № 279-а від 28.05.2013 р.)
Речові докази, що вказані в обвинувальному акті: - автомобіль «ЗАЗ» д.н.з. 659 - 35 КК та автомобіль НОМЕР_2, повернути власникам.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя М. П. Шевчук