Ухвала від 04.11.2013 по справі 1326/5197/12

Справа № 1326/5197/12 Головуючий у 1 інстанції: Гулієва М.І.

Провадження № 22-ц/783/4329/13 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи: 30

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Зверхановської Л.Д. і Шеремети Н.О.,

при секретарі Служалі А.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_3, прокурора Захарко А.Є.; Прокоп Ю.Р. і ОСОБА_4 - представників ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, представника ОСОБА_5, на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 50 000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 17.09.2003 року ЛКП «Львівський ліхтар» було складено акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки, на підставі якого Львівська міська рада 29.04.2004 року винесла рішення про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, яка включала під'їзну дорогу до будинку, де відповідач мав намір будувати трьохповерховий будинок, який би закрив доступ світла до його квартири. Коли він став вживати заходів для скасування незаконних рішень, відповідач на під'їзній дорозі поставив спершу металеву, а згодом дерев'яну огорожу, чим позбавив його можливості користуватись автомобілем, унеможливив під'їзд до будинку машин швидкої допомоги, міліції та інших служб. Внаслідок вказаних незаконних дій відповідача йому заподіяно моральну шкоду в сумі 50 000 грн., оскільки він, 1924 року народження, зазнав багаторічних психічних страждань, так як є інвалідом 1 групи, тривалий час не міг використовувати належний йому автомобіль для виїзду на дачу, у нього значно погіршився стан здоров'я, виникли склероз судин головного мозку і звуження просвіту судин ніг та інші хвороби.

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 2 000 грн. моральної шкоди (а.с. 135).

Дане рішення оскаржила ОСОБА_6 - представник відповідача ОСОБА_5

Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Вважає, що відповідач не вчиняв жодних неправомірних дій відносно ОСОБА_3, оскільки огорожу встановив на переданій йому у власність земельній ділянці, а після винесення рішення суду про демонтаж огорожі така була демонтована.

Вважає, що твердження позивача про те, що із спорудженням огорожі йому чинились перешкоди у користуванні під'їзною дорогою, не підтверджені належними доказами.

Вважає взаємосуперечливими твердження позивача про те, що протягом декількох років стан його здоров'я незадовільний (склероз судин головного мозку, звуження просвіту судин ніг та інші хвороби), та про те, що він у віці 88 років при таких захворюваннях водит власний автомобіль.

Покликається на те, що позивачем не було подано до суду документів, які б підтверджували факт наявності у позивача автомобіля, а також доказів про його витрати на ліки, хоча наявність таких витрат вважає цілком закономірною з огляду на вік позивача (а.с. 142-145).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони позивача і прокурора, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Факт того, що відповідачем ОСОБА_5 на земельній ділянці на АДРЕСА_1 було самовільно встановлено огорожу, в тому числі - з перекриттям проїзду, який відноситься до земель загального користування, стверджується матеріалами справи, зокрема - розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 29.10.2008 року № 1054 „Про демонтаж самовільно встановленої огорожі на АДРЕСА_2" та рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.06.2012 року, яким було задоволено позови ОСОБА_3 і Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_5 та зобов'язано останнього „демонтувати самовільно встановлену деревяну огорожу з цегляними стовпчиками на фундаменті на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 та впорядкувати територію" (а.с. 7-9, 12, 14-18, 37-39, 45, 46, 51, 52, 125-127), а відтак доводи апеляційної скарги, які оспорюють статус огорожі, як самовільно встановленої та з перекриттям проїзду, до уваги прийматися не можуть.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_4 визнала факт наявності у позивача ОСОБА_3 автомобіля, а відтак (в силу положень ч.1 ст. 61 ЦПК України) ця обставина доказуванню не підлягає.

За вище наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про заподіяння вище згаданими неправомірними діями ОСОБА_5 позивачу, який є особою похилого віку (1924 року народження) та інвалідом 1 групи, моральної шкоди, та підставно присудив таку до стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 2 000 грн., що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, ухваливши рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків оскаржуваного рішення не спростовують, а відтак підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, представника ОСОБА_5, відхилити та залишити рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 березня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
35135918
Наступний документ
35135920
Інформація про рішення:
№ рішення: 35135919
№ справи: 1326/5197/12
Дата рішення: 04.11.2013
Дата публікації: 13.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди