Апеляційний суд Рівненської області
копія:
12 листопада 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Шпинти М.Д..
Суддів - Полюховича О.І., Збитковської Т.І.
З участю прокурора - Чеботарьова В.В.
Засудженого - ОСОБА_1
Захисника-адвоката - ОСОБА_2
законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 січня 2013 року.
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Хиночі, Володимирецького району Рівненської області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не одружений, не працює, раніше судимий Володимирецьким районним судом Рівненської області за ч.1 ст.185 КК України до громадських робіт строком 100 годин, засуджений;
- за ч.3 ст.185 КК України на п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м.Київ, житель АДРЕСА_2, учень 8- го класу Рафалівської ЗОШ 2-3 ст., з загальною базовою освітою, не одружений, раніше судимий Володимирецьким районним судом Рівненської області 06 грудня 2011 року за ч.3 ст.185 КК України та 12 грудня 2011 року за 3 ст.185 КК України, засуджений;
- за ч.3 ст.185 КК України на п'ять років десять місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднано невідбутну частину покарання за вироком Володимирецького районного суду від 06 грудня 2011 року один рік позбавлення волі та за вироком цього ж суду від 12 грудня 2011 року один рік позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і остаточно ОСОБА_1 призначено п'ять років і десять місяців позбавлення волі.
Вирок щодо ОСОБА_4 не оскаржується.
За вироком суду раніше судимий ОСОБА_4 07 червня 2012 року біля 10.00 год. разом з неповнолітнім ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки, пішли на територію кооперативу «Битовик», де, пошкодивши вхідні двері, проникли до дачного будинку громадянина ОСОБА_5, звідки протиправно, таємно викрали: електродриль вартістю 232.90 грн., шліфувальну машинку (болгарка) вартістю 262,40 грн., 15 метрів мідного дроту вартістю 71,25 грн., молоток вартістю 44 грн., а всього на суму 610.55 грн., чим заподіяли ОСОБА_5 майнової шкоди на вищезгадану суму.
Також, 22 червня 2012 року близько 06.00 год. ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_1 в смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області пішли на територію пилорами громадянина ОСОБА_6, що по АДРЕСА_3, де шляхом підбору ключів проникли в середину приміщення пилорами, звідки викрали один гайковий ключ вартістю 17 грн., один розвідний гайковий ключ вартістю 88 грн, дві труби з нержавіючої сталі діаметром 100 мм. довжиною 20 см. вартістю 96 грн., один електрозварювальний прилад кустарного виробництва вартістю 1200 грн. та один мобільний телефон „Soni Ericson" вартістю 71,91 грн., чим заподіяли ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 1472,91 грн.
Також, неповнолітній ОСОБА_1 за попередньою змовою з малолітнім ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9 та малолітнім ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_10, котрі не досягли віку з якого наступає кримінальна відповідальність, 28 червня 2012 р. близько 15.00 год., пошкодивши запасні двері проникли до Рафалівської НВК ЗОШ І ст. ДНЗ, звідки умисно, протиправно викрали матеріальних цінностей на загальну суму 919 грн.
В поданій на вирок суду апеляції захисник-адвокат ОСОБА_2 не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію дій засудженого, вважає вирок суду щодо ОСОБА_1 занадто суворим та таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що в скоєні даного злочину неповнолітній ОСОБА_1 вину свою визнав та щиро розкаявся, а матеріальні збитки нанесені потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Рафалівській НВК ЗОШ І ст. ДЗН відшкодовані. Просить вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити в частині призначення покарання за ч.3 ст.185 КК України та призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_2, законного представника неповнолітнього засудженого та засудженого ОСОБА_1 про задоволення апеляції адвоката, прохання прокурора про відмову в задоволенні апеляції захисника-адвоката ОСОБА_2, надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про винуватість неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за які його засуджено, ґрунтується на достатніх та достовірних доказах, яким судом дана належна оцінка та не оспорюються в апеляції.
Покликання захисника-адвоката ОСОБА_2 на те, що вирок суду є занадто суворим та таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.
У відповідності з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами та доповненнями ), при призначенні покарання в кожному випадку у відношенні кожного підсудного, який визнається винним у скоєнні злочину, суди повинні суворо дотримуватися вимог ст.65 КК стосовно загальних принципів призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості і індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання в кожному конкретному випадку, суди повинні дотримуватись вимоги кримінального закону і зобов'язані враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного і обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження скоєння нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання неповнолітньому ОСОБА_1, зазначив обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкриттю злочину, вчинення злочину в неповнолітньому віці, однак не дав їм належної оцінки.
Крім того, при вивченні матеріалів справи встановлено, що потерпілим матеріальні збитки відшкодовані повністю, претензій матеріального характеру до засудженого вони не мають і просять суд суворо його не карати.
У відповідності до ст.373 КПК України, апеляційний суд змінює вирок у випадку пом'якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого та в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища засудженого.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене неповнолітньому засудженому покарання є явно несправедливим внаслідок суворості, а тому вирок у цій частині підлягає зміні із застосуванням до нього менш суворого покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.185 КК України.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 365,366, 372, 373 КПК України 1960 р., колегія суддів, -
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 січня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Зазначити у вступній частину вироку, що ОСОБА_1 раніше судимий 06 грудня 2011 року Володирецьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України він звільнений він відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців та відповідно до п.п.3,4 ст.76 цього Кодексу на нього покладені обов"язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи та періодично з"являтися в ці органи для реєстрації; та 12 грудня 2011 року цим же судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю один рік 6 місяців та відповідно до ст.76 цього Кодексу зобов"язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання і періодично з"являтися в ці органи для реєстрації.
Вважати неповнолітнього ОСОБА_1 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироками Володимирецького районного суду Рівненської області від 06 та 12 грудня 2011 року та остаточно призначити неповнолітньому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий підпис
судді: підписи
З оригіналом згідно: суддя-доповідач: М.Д.Шпинта