Справа № 424/6431/13-к
12 листопада 2013 р. м. Ровеньки
Слідчий суддя Ровеньківського міського суду Луганської області Шумченко Л.В. при секретарі Запорожцевій С.С. за участю прокурора Шерстобітова І.І.,, заявника ОСОБА_1, представника заявника адвоката ОСОБА_2, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження № 42013030320000024 від 25 лютого 2013 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій вказав, що30 вересня 2013 року старшим слідчим прокуратури м. Ровеньки Луганської області ОСОБА_3 було прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 42013030320000024 від 25 лютого 2013 року. Вважає, що проведене досудове слідство є поверховим, неповним, очевидні протиріччя по справі не усунуті. Кримінальне провадження було порушене за його заявою про перевищення влади та службових повноважень слідчим Ровеньківського МВ ГУМВС ОСОБА_4 під час розслідування кримінального провадження № 12013030320000006 за фактом нанесення тілесних ушкоджень та заволодіння майном ОСОБА_5 і іншою, не встановленою в ході досудового слідства, особою. Слідчий Скіндар К.С. мав достатню інформацію про те, що 1 січня 2013 року ОСОБА_6 у квартирі ОСОБА_5 били двоє: сам ОСОБА_5 та невстановлена особа, а також, що під час побиття ОСОБА_6 ОСОБА_5 заволодів його мобільним телефоном та грошима в сумі 300 грн. Вважає, що слідчий Скіндар К.С. не з'ясовував обставини справи, а зробив все, щоб увести ОСОБА_5 та невідому особу від кримінальної відповідальності. В свою чергу, вважає, що слідчий Шерстобітов І.І. не з'ясував принципові речі по справі, а саме: не встановлював час, місце, спосіб скоєння ОСОБА_4 кримінального злочину. Не запитав у ОСОБА_4: чому він не зробив огляду місця події, не направив ОСОБА_1 на медичне освідування, не вжив заходів для розшуку невідомої особи, яка причетна до скоєння злочину відносно ОСОБА_6 і нього, не вжив заходів для проведення визнання невідомої особи, не провів очних ставок, слідчого експерименту і не призначив потім судово-медичної експертизи. Він надав слідчому Шерстобітову І.І. зразки свого почерку та підписів, і вважає, що навіть не спеціалісту видно, що підписи у протоколі його допиту зроблені не ним. Він наголошує, що слідчий Скіндар К.С. підробив його підписи у кримінальному провадженні, так як він жодного разу його не допитував. проте слідчий Шерстобітов І.І. , приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, керувався повідомленням про неможливість проведення почеркознавчої експертизи через відсутність вільних зразків підписів ОСОБА_1 Вважає, що по справі слід провести очні ставки між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та ОСОБА_7, отримати достатні зразки для судово-почеркознавчої експертизи, призначити по кримінальному провадженню судово-почеркознавчу експертизу на предмет визначення, чи зроблені підписи за прізвищем ОСОБА_1 саме ОСОБА_4 проведення експертизи просить доручити Харківському бюро судових експертиз. Просив скасувати постанову від 30 вересня 2013 року про закриття кримінального провадження № 42013030320000024 від 26 лютого 2013 року та направити кримінальне провадження для проведення розслідування.
В судовому засіданні заявник та його представник підтримали скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор вважав скаргу необґрунтованою та просив відмовити у її задоволенні.
Вислухавши заявника та його представника, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження № 42013030320000024 від 26 лютого 2013 року, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження та постанови про закриття кримінального провадження № 42013030320000024 встановлено, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях кримінального правопорушення слідчий взяв за основу показання ОСОБА_4 про те, що він допитував ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і не підробляв підписи у протоколах допиту.
Але з матеріалів кримінального провадження та оскаржуваної постанови не зрозуміло, чому слідчий взяв до уваги показання ОСОБА_4 і не прийняв до уваги показання потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з огляду на те, що згідно висновку почеркознавчої експертизи № 141/2 від 16 квітня 2013 року підписи, розташовані у графах «підпис», «Потерпілий ОСОБА_6В.» в протоколі допиту потерпілого від 3 січня 2013 виконані вірогідно, не ОСОБА_6, а другою особою; а по протоколу допиту ОСОБА_1 почеркознавча експертиза проведена не була. Вказане протиріччя в ході досудового слідства не усунуте.
Не перевірено журналу обліку осіб, які відвідали Ровеньківський МВ ГУМВС в день допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_1 слідчим Скіндарем К.С. на предмет, чи заходили вказані особи в приміщення Ровеньківського МВ ГУМВС.
Посилання слідчого на те, що ОСОБА_1 та його представник відмовились надавати вільні зразки почерку для проведення експертизи в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, письмовими доказами не підкріплюється.
Слідчим не вжито необхідних та достатніх заходів для отримання вільних зразків почерку ОСОБА_1 для проведення експертизи.
Належна оцінка зібраним доказам, показанням потерпілих з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення про закриття провадження не дана.
Не проведено одночасного допиту потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_8 для виявлення причин розбіжності в їх показаннях згідно ч. 9 ст. 224 КПК України.
Тому суд вважає, що обставини кримінального провадження було досліджено неповно без їх всебічної та неупередженої перевірки.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 91-94, 110, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову від 30 вересня 2013 року про закриття кримінального провадження № 42013030320000024 від 25 лютого 2013 року задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого прокуратури міста Ровеньки Луганської області ОСОБА_3 від 30 вересня 2013 року про закриття кримінального провадження № 42013030320000024.
Кримінальне провадження № 42013030320000024 від 25 лютого 2013 року направити до прокуратури міста Ровеньки Луганської області для проведення досудового слідства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Л.В. Шумченко