Справа № 521/17332/13-к
Провадження № 1-кп/521/624/13
08.11.2013 рокум. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Непорада О.М.
при секретарі Мерзлікіній Ю.Ю.
за участю прокурора Бурлака Я.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 1) 22.05.2006 року, Приморським р/с м. Одеси, за ст. 309 ч. 1 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки; 2) 07.06.2007 року, Малиновським р/с м. Одеси, за ст. 185 ч. 1 КК України, до штрафу у розмірі 850 грн., із застосуванням ст. 71 КК України приєднано не відбуту частину покарання за вироком Приморського р/с м. Одеси у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі і штрафу 850 грн., на підставі ст. 75 КК України - з випробувальним строком на 2 роки; 3) 22.01.2008 року Суворовським р/с м. Одеси, за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці та штрафу у розмірі 850 грн., звільнився 14.11.2011 року - по відбуттю строку покарання, штраф не сплачено,
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, -
11.09.2013 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у гіпермаркеті „Фоззі”, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83 „А”, переслідуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у речовому відділі, обрав предметом свого посягання чоловічу футболку темно-синього кольору фірми „ТУО”, вартістю 202 гривні 63 копійки, яку в подальшому одягнув на себе, під верхній одяг, і, продовжуючи свої злочинні дії, попрямував до виходу з гіпермаркету, щоб зникнути з викраденим майном. Однак, довести свій злочинний намір до кінця ОСОБА_1 не зміг, по причинам, що від нього не залежали, оскільки при проходженні крізь касову зону, був затриманий співробітниками служби охорони гіпермаркету, які в нього виявили викрадене майно. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ОФ ТОВ „Експансія” матеріальну шкоду у розмірі 202 гривні 63 копійки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, провину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, та підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення.
Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів кримінального провадження що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України за кваліфікуючими ознаками: замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених злочинів, визнання вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика з місця проживання.
Відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому.
Сукупність викладених пом'якшувальних покарання обставин, котрі значно знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, приймаючи до уваги, що скоєний ОСОБА_1 злочин фактично не завдав матеріальної шкоди ОФ ТОВ „Експансія”, оскільки викрадене майно на теперішній час перебуває в камері схову Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, приймаючи до уваги те, що на утриманні у ОСОБА_1 перебувають бабуся похилого віку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та дідусь похилого віку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням норм ст. 75 КК України - звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Разом з тим, суд вважає необхідним, на підставі ст. 71 КК України, до призначеного ОСОБА_1 покарання приєднати не відбуте покарання за вироком Суворовським р/с м. Одеси від 22.01.2008 року у вигляді штрафу.
При цьому, в силу ч. 3 ст. 72 КК України, призначене за сукупністю вироків покарання у вигляді штрафу складанню не підлягає та виконується самостійно.
Вирішуючи долю речових доказів по кримінальному провадженню, суд керується вимогами ст. 100 КПК України, при цьому - речові докази по кримінальному провадженню: чоловічу футболку темно-синього кольору фірми „ТУО” - повернути за належністю ОФ ТОВ „Експансія” /т. 1 а.с. 41-43/.
Цивільний позов не заявлено.
Судових витрат немає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання приєднати не відбуте покарання за вироком Суворовським р/с м. Одеси від 22.01.2008 року у вигляді штрафу у розмірі 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень в дохід держави, остаточно визначивши ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки та штрафу у розмірі 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень в дохід держави.
В силу ч. 3 ст. 72 КК України призначене за сукупністю вироків покарання у вигляді штрафу складанню не підлягає та виконується самостійно.
В силу ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним строком на 2 /два/ роки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу
кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,
роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Захід забезпечення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню: чоловічу футболку темно-синього кольору фірми „ТУО” - повернути за належністю ОФ ТОВ „Експансія” /т. 1 а.с. 41-43/
Цивільний позов не заявлено.
Судових витрат немає.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: О.М. Непорада