30.10.2013
Справа № 522/6045/13-ц
Провадження № 2/522/7219/13
30 жовтня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі
головуючого судді Свяченої Ю.Б.
при секретарі Шеян І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Департаменту міського господарства Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб - КП «Домоуправління №18», Приморського РВ ГУ ДМС України в Одеській області, Головного управління Міграційної служби України в Одеській області, органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили права користування жилим приміщенням, -
Департамент міського господарства ОМР звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою, в подальшому уточнивши її, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб - КП «Домоуправління №18», Приморського РВ ГУ ДМС України в Одеській області, Головного управління Міграційної служби України в Одеській області, органу опіки та піклування ПРА ОМР, в якій просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, кімната №5, зі зняттям в подальшому відповідачів з реєстраційного обліку.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 01 січня 1998 року між КП «Домоуправління №18» та АТЗТ «Будгаз-2» був укладений договір оренди, відповідно до якого КП «Домоуправління №18» передало орендарю жиле приміщення під гуртожиток по вул. Артилерійській, 1-А в м. Одесі строком до 31 грудня 2003 року. У кімнаті № 5 вказаного гуртожитку мешкав ОСОБА_1 зі своєю сім'єю, однак у 2006 році вони виїхали з кімнати і з тих пір там не проживають. Проте після виселення відповідачів з кімнати вони залишились у ній зареєстрованими. На ім'я ОСОБА_2 відкритий особовий рахунок на спірну кімнату.
Тому оскільки відповідачам не надавався ордер на вселення у вищевказане житло, з ними не укладався договір найму жилого приміщення, а також у зв'язку з тим, що вони протягом тривалого часу не проживають у даній кімнаті, позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням з подальшим зняттям їх з реєстраційного обліку.
В судовому засіданні представник Департаменту міського господарства ОМР позов підтримала у повному обсязі та просила суд його задовольнити.
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог Департаменту міського господарства ОМР, та зазначив, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Голови СМК «Будгаз-2» ОСОБА_5, КП «Домоуправління №18» про визнання права користування житловим приміщенням були задоволені, визнано за ОСОБА_2 та її малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право користування житловим приміщенням квартири №10, корп.. А. по вул. Артилерійській, 1 в м. Одесі. У задоволенні позовних вимог КП «Домоуправління №18» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про виселення було відмовлено. Тому заявлені позивачем на даний час вимоги свідчать про оспорювання конституційних прав ОСОБА_1 на користування приміщенням та ставлять під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду від 06 березня 2008 року.
Представник третьої особи КП «Домоуправління №18» в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог Департаменту міського господарства ОМР.
Представник органу опіки та піклування ПРА ОМР у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності з врахуванням прав та інтересів дітей.
Представник Приморського РВ ГУ ДМС України в Одеській області, та представник Головного управління Міграційної служби України в Одеській області у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.
Вивчивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, вислухавши думки учасників процесу, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01 січня 1998 року між КП «Домоуправління №18» та АТЗТ «Будгаз-2» був укладений договір оренди №11, відповідно до якого КП «Домоуправління №18» передало орендарю строком до 31 грудня 2003 року жиле приміщення під гуртожиток по вул. Артилерійській, 1-А в м. Одесі, загальною площею 162, 1 кв. м, а саме: квартира №10 (кімн. 4, 5) - 40, 7 кв. м, квартира №14 (кімн. 1-6) - 98, 7 кв. м, квартира №12 (кімн. 4, 5) - 40, 7 кв. м, та квартира №23 (кімн. 4) - 22, 7 кв. м.
Вищевказаний будинок по вул. Артилерійській, 1-А в м. Одесі перебуває на балансі КП «Домоуправління №18». Рішенням Виконавчого комітету ОМР від 04 липня 1965 року № 405 для експлуатації фонду для тимчасового відселення було створене Домоуправління №57 Київського району з підпорядкуванням Міському житловому управлінню. У 1986 році Домоуправління №57 було перейменоване у Домоуправління №18 МЖУ, а в подальшому - в КП «Домоуправління №18».
Також згідно рішення Виконавчого комітету ОМР № 207 від 19 березня 2009 року будинок по вул. Артилерійській, 1-А. в м. Одесі був включений в перелік жилих приміщень комунальної власності фонду житла для тимчасового проживання.
Згідно договору оренди №11 від 01 січня 1998 року після закінчення строку дії договору орендар зобов'язався передати КП «Домоуправління №18» звільнені приміщення, однак, як встановлено судом, АТЗТ «Будгаз-2» після закінчення строку дії договору вказані приміщення були повернуті разом з мешканцями.
Також судом встановлено, що у квартирі №10 кімнаті 5 по вул. Артилерійській, 1-А в м. Одесі мешкав ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 та двома неповнолітніми дітьми - ОСОБА_3, ОСОБА_4 Більше семи останніх років відповідачі не проживають у вищевказаній кімнаті. Відсутність у вказаному приміщенні їх особистих речей підтверджується актами КП «Домоуправління №18» від 14 лютого 2013 року та від 19 лютого 2013 року, які підписані мешканцями квартир №10, №5, №26 та №15.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 Житлового кодексу УРСР Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Згідно п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 422 «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська і Севастопольська міськдержадміністрації видають громадянинові ордер на вселення в житлове приміщення. Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі за умови пред'явлення паспортів (або документів, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
Таким чином, ордер є єдиним документом на заселення в квартиру та надає право на набуття статусу наймача. Проте судом встановлено, що відповідачам не надавався ордер на вселення у вищевказане житло, з ними не укладався договір найму жилого приміщення, та вони протягом тривалого часу не проживають у даній кімнаті.
Однак після виселення відповідачів з кімнати № 5 квартири АДРЕСА_2 вони залишились у ній зареєстрованими, а також на ім'я ОСОБА_2 відкритий особовий рахунок на вказану кімнату. Дана обставина підтверджується довідкою з домової книги про склад сім'ї та прописку від 07 березня 2013 року.
Згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 422 «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» підставами для дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання є, зокрема, надання громадянину або придбання ним іншого житлового приміщення.
ОСОБА_1 разом зі своєю сім'єю - дружиною ОСОБА_2 та неповнолітніми дітьми - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 фактично проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказана квартира належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності серії ЯЯЯ №275640 від 21 березня 2006 року. Однак згідно довідки з домової книги про склад сім'ї та прописку від 27 травня 2013 року та акту КП ЖКС «Порто-Франківський» відповідачі у даній квартирі не зареєстровані.
Факт постійного проживання відповідачів у вищевказаній квартирі підтверджується також квитанціями про оплату комунальних послуг ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3.
Таким чином, у судовому засіданні доведеним є факт того, що у ОСОБА_1 є інше житло, де він постійно проживає разом зі своєю сім'єю.
Також судом було встановлено, що ОСОБА_2 зверталась до суду з позовом до Голови СМК «Будгаз-2» ОСОБА_5, КП «Домоуправління №18» за участю третіх осіб - ОСОБА_1, Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання права користування житловим приміщенням, а саме квартирою №10 по вул. Артилерійській, 1-А в м. Одесі. В свою чергу КП «Домоуправління №18» подало до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_1, за участю третьої особи - голови СМК «Будгаз-2» про виселення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі, а у задоволенні вимог зустрічного позову відмовлено.
Проте рішенням Апеляційного суду Одеської області від 25 вересня 2013 року вищевказане рішення скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Таким чином, доводи представника відповідачів про те, що заявлені позивачем на даний час вимоги свідчать про оспорювання конституційних прав ОСОБА_1 на користування приміщенням та ставлять під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду від 06 березня 2008 року, є необґрунтованими, і спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За ст. 6 та ст. 127 ЖК УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватись для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Відповідно до ст. 129 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, позовні вимоги Департаменту міського господарства ОМР такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 61, 71, 72, 127, 129 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 3, 4, 5, 6, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Департаменту міського господарства Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб - КП «Домоуправління №18», Приморського РВ ГУ ДМС України в Одеській області, Головного управління Міграційної служби України в Одеській області, органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили права користування жилим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, кімната №5.
Рішення є підставою для зняття Приморським РВ у м. Одесі Головного управління Міграційної служби України в Одеській області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, кімната №5.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд
м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю.Б. Свячена