06.11.2013
Справа № 522/7721/13-а
Провадження № 2-а/522/1005/13
06 листопада 2013 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.
при секретарі Шеян І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про скасування рішення Одеської міської ради № 2508-VI від 21 грудня 2012 року, -
Народний депутат України ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОМР, яким просив скасувати рішення Одеської міської ради № 2508-VI від 21 грудня 2012 року «Про внесення змін та доповнень до додатка до рішення ОМР від 09 листопада 2005 року №4858-IV «Про найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території міста Одеси».
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ОМР 21 грудня 2012 року було винесено рішення № 2508-VI, згідно з яким було змінено назви вулиць та площ міста Одеси. Позивач вказує, що дане рішення є незаконним, оскільки можливість прийняття будь-якого рішення органом місцевого самоврядування повинно бути передбачено законодавством України. Проте норми Закону України «Про місцеве самоврядування» не передбачають повноважень міської ради на прийняття рішень про найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів. До 20 червня 2012 року (до набрання чинності Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій») порядок найменування вулиць регулювався Указом Президії Верховної Ради УРСР від 12 березня 1981 року. Однак на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення вказаний Указ вже не був чинним.
Згідно п. 6 ст. 37 Регламенту Одеської міської ради VI скликання, затвердженого 06 грудня 2010 року № 3-VI, проект рішення, який виноситься від імені виконавчого комітету, підлягає візуванню в загальному порядку та підлягає включенню в порядок денний сесії за наявності рішення виконавчого комітету з цього питання. Але рішення виконавчого комітету з питання перейменування вулиць у м. Одесі відсутнє.
Також позивач зазначає, що ОМР не було дотримано п. 14 ст. 37 вищевказаного регламенту, згідно з яким проект рішення Одеської міської ради мав бути обнародуваний не пізніш ніж за 20 робочих днів до дня проведення засідання сесії міської ради.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник ОМР у судовому засіданні позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що рішення Одеської міської ради № 2508-VI від 21 грудня 2012 року є результатом роботи історико-топонімічної комісії, яка в своїй роботі керується Положенням та Концепцією про історико-топонімічну комісію виконавчого комітету Одеської міської ради.
Відповідно до пп. 4 п.2 Положення історико-топонімічна комісія готує матеріали та надає рекомендації для прийняття рішень виконкому Одеської міської ради щодо перейменування вулиць, площ, скверів, парків на підставі ст. 37 п.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Також представник ОМР зазначила, що відповідно до пп. 8, п. 4, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Згідно п. 2, ст. 10, ІІ розділу преамбули статуту територіальної громади м. Одеси, найменування і перейменування топонімічних об'єктів міста здійснюються міською радою або за її дорученням виконавчим комітетом з врахуванням географічних, історичних, національно-культурних та інших місцевих умов і особливостей, а також думки членів міської громади в порядку, визначеним цим статутом на підставі висновків історико-топонімічної комісії при виконавчому комітеті міської ради.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши думки сторін, суд вважає позов народного депутату України ОСОБА_1 необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, тому даний спір інстанційно підсудний місцевому адміністративному суду України.
Судом встановлено, що грудня 2012 року Одеська міська рада винесла рішення № 2508-VI «Про внесення змін та доповнень до додатка до рішення ОМР від 09 листопада 2005 року №4858-IV «Про найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території міста Одеси», яким було змінено назви вулиць та площ міста Одеси.
Вказане є результатом роботи історико-топонімічної комісії, яка в своїй роботі керується Положенням та Концепцією про історико-топонімічну комісію виконавчого комітету Одеської міської ради.
Відповідно до пп. 4 п.2 Положення історико-топонімічна комісія готує матеріали та надає рекомендації для прийняття рішень виконкому Одеської міської ради щодо перейменування вулиць, площ, скверів, парків на підставі ст. 37 п.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту.
Висновки зазначеної комісії щодо предмету спору стали підставою підготовки проекту рішення про перейменування. Відповідно до протоколу засідання комісії № 3 від 17.02.2011 р.: «… багато неофіційних назв, пов'язаних з історією нашого міста з часом відходять у небуття. Одна з таких назв - «Ближні Млини». В цьому осередку, у 19 ст. знаходилися три млини одеського міщанина ОСОБА_2. Його ім'я у минулому та позаминулому столітті носила вулиця Радянська, яка в останні роки була перейменована на Івана та ОСОБА_3. До історико-топонімічної комісії надійшло звернення від мешканців вулиці Івана та ОСОБА_3 з проханням повернути назву - вулиця Радянська. Зважаючи на неоднозначність сприйняття у нашому місті діяльності цих особистостей, комісією було прийняте рішення повернути вулиці історичну назву - ОСОБА_2. На честь Івана та ОСОБА_3 у м. Одесі на вул. Пастера встановлено меморіальну дошку».
Згідно п. 2, ст. 10, ІІ розділу преамбули статуту територіальної громади м. Одеси, найменування і перейменування топонімічних об'єктів міста здійснюються міською радою або за її дорученням виконавчим комітетом з врахуванням географічних, історичних, національно-культурних та інших місцевих умов і особливостей на підставі висновків історико-топонімічної комісії при виконавчому комітеті міської ради.
Таким чином, дана норма імперативна і прямо передбачає право міських рад вирішувати та затверджувати «питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту».
Тому твердження ОСОБА_1 про те, що норми Закону України «Про місцеве самоврядування» не передбачають повноважень міської ради на прийняття рішень про найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 2 КАС України неможливо визначити оскаржене рішення Одеської міської ради як неправомірне у зв'язку із тим, що прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
Стаття 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» є диспозитивною та передбачає право міських рад розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Аналогічна норма міститься ст.29 Регламенту Одеської міської ради VI скликання, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 06 грудня 2010 року №3-VI, згідно з якою пропозиції щодо попереднього порядку денного представляються секретарю ради міським головою, постійними комісіями, тимчасовими контрольними комісіями, депутатами, депутатськими фракціями та депутатськими групами, виконавчим комітетом, іншими суб'єктами, передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», не пізніше, ніж за 15 днів до попередньо оголошеної дати відповідного пленарного засідання чергової сесії.
Пропозиції з проектами рішень, подані відповідно до вимог Регламенту, обов'язково включаються до попереднього порядку денного сесії. Міський голова формує порядок денний сесії на підставі пропозицій, які надійшли відповідно до цього Регламенту, та вносить її на затвердження ради. Пропозиції щодо зміни і доповнення попереднього порядку денного можуть вноситися міським головою, постійними комісіями, тимчасовими контрольними комісіями, депутатами, депутатськими фракціями та депутатськими групами, виконавчим комітетом, іншими суб'єктами, передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Питання затвердженого порядку денного сесії можуть розглядатися за рішенням ради у будь-якій послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного. При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з обгрунтуванням. Пропозиції щодо кожного питання про включення його до порядку денного сесії, представляються з проектом рішення, супровідною запискою та іншими документами, які обгрунтовують необхідність прийняття відповідного рішення ради. Доповіді, довідкові матеріали та проекти рішень готуються ініціаторами внесення питання.
Відповідно до п. 8 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Міський голова в межах своїх повноважень був ініціатором внесення даного питання на розгляд сесії.
Тому у судовому засіданні доведеним є факт того, що ОМР було дотримано всіх процедур встановлених регламентом, що підтверджується випискою із стенограми XVI сесії ОМР VI скликання від 21 грудня 2012 року з питання 7.5 повістки дня засідання сесії процедури вищевказаного регламенту є також недоведеними у судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 25, 37, пп. 8 п. 4, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11, 49, 51, 70, 71, 99, 160-163 КАС України, суд, -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради про скасування рішення Одеської міської ради № 2508-VI від 21 грудня 2012 року «Про найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території міста Одеси», - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Ю.Б.Свячена