Справа № 286/2607/13-ц
12 листопада 2013 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Смиковська Л. О.
з секретарем Деменчук О. Г.,
представником позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування жилим приміщенням та усунення перешкод користування житлом, треті особи без самостійних вимог: Лучанківська сільська рада та Овруцький районний сектор управління державної міграційної служби у Житомирській області , -
Позивач звернувся до суду і просить позбавити ОСОБА_3 права користування житловим будинком № 18, який розташований по вул. Гора с. Лучанки Овруцького району та усунути перешкоду у користуванні житловим будинком № 18, який розташований по вул. Гора с. Лучанки Овруцького району шляхом зняття ОСОБА_3 з реєстрації за адресою: вул. Гора буд. 18 с. Лучанки Овруцького району, мотивуючи тим, що він являється власниками вищевказаного будинку. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням про те, щоб він знявся з реєстрації, однак він уже декілька років не реагує, відповідає відмовками і залишається зареєстрованим в його будинку з метою помсти його дочці.
У судовому засіданні представник позивача просить позов задоволити, оскільки відповідач, не зважаючи на свої обіцянки так і не виписався із їхнього будинку.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про причини неявки не повідомив, про розгляд справи у його відсутність не клопотав.
У судовому засіданні 25.07.2013 року відповідач позов не визнав та пояснив, що йому не має куди виписуватись. Фактично у будинку позивача він ніколи не проживав, там не має його речей. Його ніхто з будинку не виганяв та не чинив перешкод у проживанні. На даний час у нього не має свого житла, оскільки хату, яку вони купили з першою дружиною він залишив дружині та дітям. Зараз проживає у с.Можари у своєї громадянської дружини.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, про причини неявки не повідомили, про розгляд справи у їхню відсутність не клопотали.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Позивач ОСОБА_2 є власником господарства по вул. Гора 18 в с. Лучанки Овруцького району Житомирської області, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Лучанківської сільської ради № 359 від 27.05.2013 року (а.с. 3).
Згідно ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.
Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст.156 ЖК України та ст.405 ЦК України право члена сім'ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.
У судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідач був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, як член сім'ї власника (чоловік доньки).
За ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником будинку або законом.
Суду не представлено доказів, що підтверджують право відповідача на збереження права на житло при його відсутності за місцем проживання понад рік.
Окрім того, сам відповідач у судовому засіданні пояснив, що йому ніякі перешкоди у користуванні даним будинком ніколи не чинились, фактично він ніколи там не проживав і ніяких речей там у нього не має.
Вищенаведене є підставою для визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, оскільки право позивача як власника будинку щодо користування власним приміщенням на свій розсуд порушується, а тому підлягає відновленню шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Статтею 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” встановлено, що зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи, на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням відповідно є підставою для зняття з реєстрації, тому додатково зобов'язувати реєстраційні органи вчинити ці дії не має потреби.
У зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог, що стосуються зняття з реєстрації ОСОБА_3 слід відмовити за безпідставністю.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір». У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.150 ЖК ст.ст. 317, 391 ЦК України, та ст.ст.3, 10, 11, 16, 60-61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком № 18, який розташований по вул. Гора с. Лучанки Овруцького району, Житомирської області.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір у сумі 114 грн.70 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У відповідності до ст.217 ЦПК України, суд зазначає, що дане рішення є підставою для зняття з реєстрації.
Повний текст рішення виготовлено 12.11.2013 року.
Суддя:
ОСОБА_4