Справа № 185/10196/13-ц
30 жовтня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
при секретарі Муржиєвій І.О.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
03 жовтня 2013 року позивач звернулась з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 09 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області згідно актового запису № 899 був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем. Від шлюбу є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини припинені з 2010 року, відповідач засуджений до позбавлення волі, з 16 лютого 2010 року відбуває покарання у Криворізькій виправній колонії Дніпропетровської області №80. Позивач вважає неможливим подальше збереження шлюбу, має намір створити нову сім'ю, тому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, покласти на відповідача витрати, пов'язані з оформленням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 відбуває покарання у Криворізькій виправній колонії Дніпропетровської області з 24 квітня 2010 року по теперішній час, кінець строку - 16 лютого 2017 року (а.с.7).
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, у тому числі копії свідоцтв про одруження та про народження дитини (а.с.3-4), вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі ст.112 СК України, оскільки з 2010 року сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально, його подальше збереження суперечить інтересам сторін. Позивач не має наміру продовжувати шлюбні відносини з відповідачем, наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
ЦПК України не передбачено покладення на відповідача витрат, пов'язані з оформленням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС, тому у цій частині позову слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 212, 214 ЦПК України, суд.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 09 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області згідно актового запису № 899.
Після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без змін.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
ОСОБА_4