№ 201/5615/13-а
провадження 6-а/201/154/2013
11 листопада 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Дашкевич Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську подання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в особі відділу примусового виконання рішень про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 травня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до УПСЗН Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково.
Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в особі відділу примусового виконання рішень 31 жовтня 2013 року звернулося до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Заявник у судове засідання не з'явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у своєму поданні просив розглянути його без участі державного виконавця.
Сторони у судове засідання не з'явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 2 ст. 263 КАС України суд вважає можливим розглядати зазначене питання за їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Частиною 2 ст. 263 КАС України питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути застосовано лише у виняткових випадках.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Перевіривши матеріали справи та подання, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 сум державної допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 листопада 2012 року по 30 травня 2013 року у розмірі ніж передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 1 листопада 2012 року по 30 травня 2013 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років, який складає: з 1 жовтня - 930 гривень, з 1 грудня - 961 гривня, з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованими та виплаченими сумами; стягнуто на користь ОСОБА_1 з бюджету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 40 копійок.
З урахуванням зазначеного судом було видано виконавчий лист, який направлено до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області та державним виконавцем відкрито виконавче провадження і вказане рішення боржником було виконано в частині перерахунку (нарахування) недоплаченої державної допомоги, сума якої у загальному розмірі складає 5 809 гривень 65 коп, однак зазначені грошові кошти не виплачені, у зв'язку з відсутністю фінансування управління не має змоги в даний час виплатити нараховану суму стягувачу, в зв'язку з чим державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням.
З подання витікає, що державний виконавець просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом стягнення коштів, посилаючись при цьому на те, що відповідачем рішення суду виконано в частині нарахування коштів, але без зміни способу чи порядку виконання рішення суду виконати його фактично не можливо в зв'язку з відсутністю коштів у відповідача, як державного органу.
При вирішенні даного питання по суті, суд враховує, що у зв'язку з набранням чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” виникли труднощі з виконанням судових рішень, ухвалених у справах, пов'язаних із соціальними виплатами.
Відповідно до статті 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Частиною 1 статті 3 вказаного закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Також слід зазначити, що частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Зі змісту ст. 263 КАС України та ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації виконання рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав (обставин, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим) та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Суд враховує, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Вирішуючи це питання, суд звертає увагу на таке.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому суд виходить з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.
Судом встановлено, що відповідачем рішення суду виконано в частині нарахування коштів. Так, позивачу у даній справі на виконання рішення (постанови) суду нараховано до виплати кошти у розмірі 5 809 гривень 65 коп.
За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаного подання про зміну способу і порядку виконання рішення, оскільки наявні обставини, що утруднюють виконання рішення, таким чином, воно підтверджене, обґрунтоване і ґрунтується на вимогах закону, та є передбачені законом підстав для його задоволення, а тому вважає за необхідне зазначене подання задовольнити та змінити спосіб і порядок виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 186, 263 КАС України, ЗУ “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, суд, -
Подання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в особі відділу примусового виконання рішень про зміну способу і порядку виконання судового рішення, по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання постанови судді, на підставі якої Жовтневим районний суд м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист № 201/5615/13-апровадження 2-а/201/181/2013 від 13 серпня 2013 року, із зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 1 листопада 2012 року по 30 травня 2013 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років, який складає: з 1 жовтня - 930 гривень, з 1 грудня - 961 гривня, з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні, на стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради на корсить ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 1 листопада 2012 року по 30 травня 2013 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років, який складає: з 1 жовтня - 930 гривень, з 1 грудня - 961 гривня, з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні, суму яка нараховано до виплати Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, яка у загальному розмірі складає 5 809 гривень 65 коп.
Ухвалу може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 5 днів з дня її проголошення або в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 186 КАС України.
Суддя -