Справа № 192/1890/13-к
Провадження № 1-кп/192/128/13
Іменем України
"12" листопада 2013 р. смт.Солоне
СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючої - судді Трещової Н.М.,
при секретарі Тищенко Ю.В.,
за участю прокурора Попова О.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився 20 квітня 1973 в селі Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, що має базову вищу освіту, невійськовозобов'язаного, одруженого, непрацевлаштованого, що мешкаэ за зареэстрованим мысцем проживання в селі Аполлонівка, військове містечкоАДРЕСА_1, в порядку ст.89 КК України несудимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
4 серпня 2013 року близько 11-ї години обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з сараю своєї матері, який розташований в с.Аполонівка, Солонянського району Дніпропетровської області поблизу будинку №16 військового містечка, куда обвинувачений мав доступ, де зберігалися речі його зятя - ОСОБА_2, отримавши від матері дозвіл зайти до сараю, таємно умисно викрав майно, що належить ОСОБА_2 на загальну суму 1820 гривень:
- вихлопну трубу до автомобіля ВАЗ-2103, вартістю 162 гривні;
- вихлопну трубу до скутера Сузукі, вартістю 290 грн.;
- 4 металеві листи шиферу, розміром 1х2 м, вартістю по 75 грн. на загальну суму 300 грн.;
- каркас від ліжка з металевою сіткою, вартістю 100 грн.;
- рамку з металевих кутників розміром 2х3 м, шириною 5 см, вартістю 320 грн.;
- алюмінієвий бідон, ємністю 40 л. вартістю 440 грн.;
- 2 металеві труби, довжиною по 4 м кожна, діаметром 5 см на загальну суму 208 грн.
Викрадені металеві вироби ОСОБА_1 того ж дня продав мешканці села Аполонівка ОСОБА_3, а через декілька днів, коли потерпілому стало відомо про крадіжку, повернув їх потерпілому.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред”явленому йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вказані обставини скоєної ним крадіжки.
Пояснив, що 4 серпня 2013 року він зателефонував своїй матері, у якої запитав дозвіл взяти з її сараю металеві вироби з метою продажу. Мати дозволила. В цей же день він прийшов до вказаного сараю, звідки викрав металеві вироби, які належать чоловікові його сестри ОСОБА_2 У скоєному щиросердно розкаюється.
Оскільки обвинувачений свою вину визнав повністю, обставини справи ніким не оспорюються, суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, в порядку ч.3 ст.349 КПК України визначив недоцільним дослідження інших доказів у справі.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.
Обставини справи, які пом»якшують покарання: обвинувачений повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, викрадене повернене потерпілому, що свідчить про щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не убачає.
Оскільки обвинувачений не працює, не має офіційного доходу, йому не може бути призначене покарання у виді штрафу.
Враховуючі викладені обставини, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому повинно бути призначене у виді громадських робіт у межах санкції ч.1 ст.185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 160 (сто шістдесят) годин.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча: