Справа № 185/10597/13-ц
04 листопада 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
при секретарі Муржиєвій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,
15 жовтня 2013 року позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що протягом тривалого часу працював на виробничих структурних підрозділах ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок шкідливих умов праці у нього виникли професійні захворювання.
Згідно висновку МСЕК йому встановлено загальну втрату професійної працездатності у розмірі 60%.
Позивач вважає, що внаслідок втрати працездатності йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 6000 грн.
У судове засідання позивач не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, у письмовому запереченні вказала на те, що позивачем до позовної заяви додано ксерокопію довідки - висновку МСЕК, яка не завірена належним чином і з якої неможливо здійснити перевірку істинності відомостей, що містяться у ній, позивачем не надано доказів того, що внаслідок психічних переживань настали негативні наслідки для його здоров'я, наявності факту моральної шкоди позивачем не доведено, даний факт може бути встановлений тільки висновком лікаря-психолога. Крім того немає вини відповідача у виникненні професійних захворювань, роботодавець зі своєї сторони приклав всі зусилля для мінімізації впливу шкідливих факторів на стан здоров'я позивача, сама важкість, небезпечність та шкідливість технологічного процесу видобування вугілля не є достатньою і самостійною підставою для відповідальності підприємства у вигляді моральної шкоди. Позивачу було відомо про важкі і небезпечні умови праці і він на це погодився, щорічно під час медоглядів інформувався про стан свого здоров'я та його поступове погіршення і мав можливість припинити трудовий договір. Часткова втрата професійної працездатності компенсована позивачу встановленням групи інвалідності, призначенням одноразової допомоги та щомісячних виплат, оплатою витрат на лікування та обстеження.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що протягом тривалого часу позивач працював у шкідливих умовах на виробничому структурному підрозділі ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач.
02 жовтня 2013 року висновком МСЕК позивачу було встановлено 60% втрати професійної працездатності первинно за професійними захворюваннями (а.с.4).
За змістом ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Вирішуючи питання по суті, суд виходив з положень абзацу 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-32/2008 року від 08 жовтня 2008 року, яким передбачено, що право застрахованих громадян, які потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з внесеними змінами від 23 лютого 2007 року до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», реалізується відповідно до норм статті 1167 Цивільного кодексу України та статті 237-1 Кодексу законів про працю України, за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність, постійно відчуває наслідки професійних захворювань, фізичний біль, обмеження у рухах, змушений вживати лікарські препарати, йому важко займатися фізичною працею. Все це викликає почуття неповноцінності і призводить до порушення психічної рівноваги.
Вказані обставини, які наявні у позивача, призвели до значних, тяжких змін його життєвих зв'язків, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по-новому і свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Як передбачено пунктом 1 статті 9 ЦК України, положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
На підставі статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати ним професійної працездатності, погіршення його здібностей та позбавлення його певних можливостей їх реалізації.
Виходячи з принципу розумності та справедливості при вирішенні даної справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 6000 грн.
Посилання представника відповідача на відсутність оригіналу довідки-висновку МСЕК суд не бере до уваги, оскільки жодних доказів на спростування інформації, що міститься у цій довідці, відповідач суду не надав.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у розмірах, діючих на день звернення позивача до суду - 114 грн 70 коп відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» як за позов немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6000 (шість тисяч) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн 70 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
ОСОБА_3