Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області
Справа № 213/3105/13-к
Номер провадження 1-кп/213/183/13
Іменем України
16 жовтня 2013 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого -судді Соловйової Л.Я.,
при секретарі Іващенко Н.О.,
за участю:
прокурора Шматко М.О.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження № 12013040740001086 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта: професійно-технічна, не працює, не одружений, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,-
ОСОБА_2 згідно рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу за №416/4880/2012 від 09.11.2012року зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), починаючи з 27.09.2012 року до повноліття дитини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на користь ОСОБА_1.
Однак, ОСОБА_2 достовірно знаючи про необхідність виконання вищевказаного рішення суду, тобто про необхідність виплати коштів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_1- умисно, з корисливих мотивів, починаючи з 27 вересня 2012 року став на шлях злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої доньки, аліменти на утримання останьої не сплачував, офіційно працевлаштований ніде не був, приховував свої прибутки від тимчасових заробітків, в добровільному порядку аліменти не погашав, тим самим злісно, навмисно, із корисливих мотивів ухилявся від сплати аліментів.
Станом на 01 липня 2013 року згідно довідки-розрахунку державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького МУЮ в період часу з 27.09.2012 року по 01.07.2013року ОСОБА_2 має заборгованість з виплати аліментів, яка в твердому грошовому вираженні складає 7308 гривень 97 коп..
Вищезазначені встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів як показання та документи.
Зокрема, допитаний як обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 Кримінального кодексу України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. При цьому, пояснив, що від тимчасових заробітків він отримував незначні кошти. Можливості сплачувати аліменти не мав, так як офіційно не може працевлаштуватися на роботу. Про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, які повинен сплачувати за рішенням суду- був попереджений. Зобовязується сплачувати аліменти.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 згідно рішення суду зобовязаний сплачувати аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 10 січня 2002 року в розмірі 1 /4 частини всіх видів заробітку (доходу). Проте, аліменти з 27.09.2012 року по 01.07.2013 року своєчасно та в повному обсязі не сплачував. Просить призначити обвинуваченому міру покарання згідно Закону.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинуваченого, вірно кваліфікували за ст.164 ч.1 КК України.
Вказані докази у своєму взаємозв'язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 винуватий у вчиненні вищезазначеного кримінально караного діяння, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який вину визнав повністю, щиро кається, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, потерпіла на суворій мірі покарання не наполягає.
Суд ураховує також наявність відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України пом'якшуючих покарання обвинуваченому обставин, зокрема, щире каяття та визнання вини. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначене покарання у вигляді обмеження волі на строк у межах санкції ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України із звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе і без його безпосередньої ізоляції від суспільства. Разом з цим, в силу вимог ст. 76 Кримінального кодексу України на обвинуваченого слід покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, своєчасно зявлятися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 -9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України покладені на нього обовязки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
своєчасно зявлятися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Матеріали кримінального провадження № 12013040740001086 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/3105/13-к, пр.1-кп/213/183/13.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Л.Я.Соловйова