ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17039/13 05.11.13
За позовом Першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос»
про розірвання договору оренди та повернення приміщення
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від прокуратури: не з'явилися;
від позивача-1: не з'явилися;
від позивача-2: Стовбан Н.І.- довіреність б/н від 01.03.2013 року;
від відповідача: Глузька Н.П. - генеральний директор;
Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос» про розірвання договору оренди та повернення приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди та проведення експертної оцінки об'єкта оренди згідно умов Договору № 1213 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренди від 01.01.2010 року.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, розірвавши Договір № 1213 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренди від 01.01.2010 року укладений між Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кронос», та зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос» повернути об'єкт оренди Комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд».
Ухвалою від 06.09.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.09.2013 року.
23.09.2013 року через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшов витяг з ЄДР.
25.09.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, документи по справі.
25.09.2013 року представник позивача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача-1 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 15.10.203 року.
15.10.2013 року через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшли пояснення по справі.
15.10.2013 представник позивача-2 у судовому засіданні подав заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яку судом було задоволено про що винесене ухвалу від 15.10.2013 року.
В судовому засіданні 15.10.2013 року оголошено перерву на 05.11.2013 року.
В судове засідання 05.11.2013 року представники прокуратури та позивача-1 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача-2 в судовому засіданні 05.11.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.11.2013 року позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 05.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача-2 та відповідача, господарський суд міста Києва, -
01.01.2010 року між Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» (далі по тексту - орендодавець, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кронос» (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір № 1213 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренди (далі по тексту - Договір).
Цей Договір діє до 31 березня 2012 року включно (п. 9.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 01.12.2011 року).
Під час дії Договору його було пролонговано і на даний час Договір діє, суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.
Відповідно до п. 1.1. Договору ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.12.2009 № 1229, додаток 1, пункт 6 передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду), далі об'єкт оренди, за адресою: вул. Пухівська 4, загальною площею 249,00 кв.м, для виробництва продуктів харчування.
Згідно з п. 2.1. Договору об'єктом оренди є :
- нежитлове приміщення (будівля споруда), загальною площею 249,00 кв.м, в тому числі: на 1 поверсі - 129,00 кв.м.; місця загального користування - 120,00 кв.м; згідно викопіювання з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору (додаток 3);
- устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 5).
Відповідно до п. 4.1.12. Договору ОРЕНДАР зобов'язаний протягом місяця починаючи з дати укладення Договору застрахувати об'єкт оренди на користь ОРЕНДОДАВЦЯ на весь термін дії Договору оренди від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та інших майнових ризиків на суму не менше ніж балансова вартість об'єкта оренди. У договорі страхування (страховий поліс) ОРЕНДОДАВЕЦЬ повинен бути вказаний як вигодонабувач страхового відшкодування. Надати ОРЕНДОДАВЦЮ копію договору страхування (страхового полісу) та копії платіжних доручень про сплату страхових внесків. Обсяги страхових платежів та термін їх сплати визначаються договором страхування об'єкта оренди.
Факт приймання-передачі об'єкту оренди підтверджується підписаним між сторонами Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2003 року, суду не надано доказів повернення приміщення.
Спір виник в зв'язку тим, що на думку прокурора відповідач не виконав зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди та проведення експертної оцінки об'єкта оренди, а тому прокурор вважає що Договір слід розірвати у зв'язку з невиконанням відповідачем істотних умов Договору, а об'єкт оренди повернути позивачу-2.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора про розірвання Договору № 1213 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренди від 01.01.2010 року - не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем-2 та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); виконання зобов'язань; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було застраховано об'єкт оренди згідно умов Договору та проведено оцінку об'єкта оренди, на підтвердження чого відповідач надав суду Договори добровільного страхування: від 02.12.2009 року № 221-006456, від 03.2010 року № 221-006990, від 16.12.2011 року № 221-007274, від 12.09.2013 року № 221-008114; Договори на проведення незалежної оцінки: № 1873 від 04.04.2007 року, № 2206 від 07.03.2012 року, № 2324 від 18.09.2013 року; а також висновки про вартість майна (об'єкту оренди).
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем виконані зобов'язання, передбачені умовами договору та вимогами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», щодо страхування об'єкта оренди та оцінки об'єкта оренди.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що прокурором не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги про розірвавння Договору № 1213 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренди від 01.01.2010 року укладеного між Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кронос» - не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення позивачу-2, шляхом звільнення та підписання акту приймання-передачі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Оскільки, відсутні підстави для розірвання Договору № 1213 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренди від 01.01.2010 року то й у відповідача відсутній обов'язок щодо повернути орендоване приміщення до припинення дії договору, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення позивачу-2, шляхом звільнення та підписання акту приймання-передачі - не підлягають задоволенню.
Згідно з п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Відповідно до п. 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Згідно з п. 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача-2.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Стягнути з Комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд» (02217, м. Київ, Деснянський район, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА, будинок 11, код ЄДРПОУ 30977943) на користь Державного бюджету України 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 12.11.2013 року.