Рішення від 30.10.2013 по справі 910/20202/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20202/13 30.10.13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», м.Ірпінь, ЄДРПОУ 00292729

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП», м.Київ, ЄДРПОУ 33772436

про узгодження розбіжностей, що виникли при укладенні договору

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Жмайло О.В. - кер. санац.

від відповідача: Шептуха С.А. - комерц. дир.

від Медвєдєва Т.О.: Медвєдєв Т.О. - за пасп., Беніцька В.І. - по дов.

від ФОП Блошенка С.І.: Матис Г.С. - по дов.

Відповідно до ст.77 ГПК України судом оголошувались перерви в судовому засіданні 28.10.2013р., а також з 28.10.2013р. до 30.10.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», м.Ірпінь звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП», м.Київ про укладення між Приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» договору управління майном на умовах поданого позивачем проекту (з урахуванням заяви б/н від 29.10.2013р.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ті обставини, що сторонами не були самостійно врегульовані розбіжності при укладенні договору управління майном, що розташоване за адресами: Київська обл., смт.Коцюбинське, вул.Пономарьова, 7; Київська обл., смт.Коцюбинське, вул.Бакала, 54, у зв'язку з чим спір, що виник при укладенні договору, підлягає вирішенню судом.

Відповідач в судовому засіданні заперечень проти вимог, що викладені в позовній заяві з урахуванням заяви б/н від 29.10.2013р., не надав, разом з цим, підтримав свою позицію щодо можливості укладення договору на умовах, які викладені у протоколі розбіжностей. Письмового відзиву по суті справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» представлено не було.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.10.2013р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, зокрема, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За приписами ч.1 ст.638 зазначеного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, згідно з ч.4 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В силу ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.642 вказаного нормативно-правового акту відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (ст.646 Цивільного кодексу України).

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачено ст.181 Господарського кодексу України.

За приписами ч.ч.2-4 вказаної статті проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих.№18-09/2 від 18.09.2013р. у зв'язку з залученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» в якості інвестора до участі у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» позивачем було запропоновано відповідачу укласти договір управління майном та направлено проект договору від 18.09.2013р.

У відповідь на вказану пропозицію відповідач листом б/н від 26.09.2013р. проти укладення договору на викладених позивачем умовах заперечив та просив викласти договір в редакції, що визначена у протоколі розбіжностей. Зокрема, відповідачем було запропоновано укласти договір не на 1 рік, а на строк процедури санації установника управління.

За наслідками розгляду представленого відповідачем протоколу розбіжностей позивач листом вих.№4-10/1 від 04.10.2013р. проти укладення договору в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» заперечив, посилаючись на невизначення до цих пір строку процедури санації, у зв'язку з чим, на думку позивача, необхідно укласти договір на 1 рік або передати спір на вирішення суду.

Листом б/н від 08.10.2013р. відповідачем було висловлено згоду на передання спору, що виник при укладенні договору, на вирішення суду для врегулювання наявних розбіжностей.

За приписами ст.649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч.1 ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Тобто, у переддоговірному процесі можливі ускладнення як у виді відмови в укладенні договору, так і у виді неузгодження його умов. Такі розбіжності між потенційними контрагентами за господарським договором визначаються як переддоговірний спір або спір, що виникає при укладенні господарського договору.

Означені спори можуть бути вирішені в суді, проте, Господарський кодекс України обмежує право сторін звертатися до суду за вирішенням переддоговірного спору, прямо передбачаючи випадки такого звернення, а саме: з приводу договору за державним замовленням; з приводу договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону; в інших випадках, прямо встановлених законом.

При цьому, можуть бути передані на вирішення суду переддоговірні спори, що не відносяться до означених вище категорій, за таких умов: між сторонами спору було укладено попередній договір і одна із сторін ухиляється від укладення основного договору, якщо проект був наданий до спливу строку на укладення основного договору (ст.182 Господарського кодексу України); сторони досягли згоди щодо передання переддоговірного спору на вирішення суду.

Таким чином, враховуючи, що сторонами було висловлено згоду на передання переддоговірного спору на вирішення суду, розгляд даної справи господарським судом є правомірним.

До того ж, судом враховано, що рішенням №15-рп/2002 від 09.07.2002р. Конституційного Суду (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Дослідивши умови представленого позивачем проекту договору управління майном, а також зміст протоколу розбіжностей, що складений відповідачем, господарський суд зазначає наступне:

Згідно з ч.1 ст.1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (ч.1 ст.1030 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ч.1 ст.1032, ч.1 ст.1033 Цивільного кодексу України установником управління є власник майна, а управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності.

Істотними умовами договору управління майном є: перелік майна, що передається в управління; розмір і форма плати за управління майном (ст.1035 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1.1 представленого позивачем проекту договору управління майном, при укладенні якого виник розглядуваний спір, установник управління передає управителю в управління об'єкти нерухомого майна, які належать йому на праві власності, а управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління.

Перелік майна, що передається в управління визначено в додатку №1 до цього договору.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 проекту договору управитель зобов'язаний забезпечувати дохід у розмірі не менше середньомісячного доходу від господарської діяльності установника управління за період з 01.01.2013 року по 01.09.2013 року, а саме 200 000 грн. Винагорода управителя за управління майном становить 20% доходу, але в будь-якому разі не може перевищувати середньомісячного розміру фонду заробітної плати установника управління за період з 01.01.2013р. по 01.09.2013р., а саме 80 000 грн.

При цьому, як зазначалось, згідно з ч.4 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом п.9.1 проекту договору управління майном в редакції позивача договір укладається строком на 1 рік.

Відповідачем, в свою чергу, за змістом протоколу розбіжностей запропоновано укласти договір на строк процедури санації установника управління.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою від 28.05.2012р. господарського суду Київської області відкрито процедуру санації боржника, Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Ухвалою від 26.06.2013р. господарського суду Київської області строк процедури санації позивача продовжено на 6 місяців.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у відповідній редакції господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» залучено ухвалою від 19.08.2013р. господарського суду Київської області до участі у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» в якості інвестора в процедурі санації, господарський суд вважає за необхідне укласти договір управління майном саме на строк процедури санації Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Наразі, судом враховано, що зміст та сам факт укладення спірного договору не суперечать положенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або відновлення його платоспроможності».

Частиною 9 ст.17 вказаного Закону України у відповідній редакції передбачено, що значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або відновлення його платоспроможності» значними угодами є угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

Проте, умовами спірного договору передбачено передання нерухомого майна, що належить Приватному акціонерному товариству «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», виключно в управління відповідачу, проте не у власність. Жодних умов щодо розпорядження майном боржника, зокрема, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди, спірним договором управління майном не передбачено.

Навпроти, за змістом договору управління майном, при укладенні якого виник даний спір, управитель зобов'язаний при управлінні майном виявляти належну турботливість про інтереси установника управління (п.5.2 договору); управитель має право відчужувати майно та/або укладати щодо майна договір застави, іпотеки лише за письмовою згодою установника управління (п.5.6 договору); управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна (п.5.11 договору); дія цього договору припиняється, зокрема, у разі продажу майна в процедурі банкрутства установника управління (п.9.2 договору).

Крім того, згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або відновлення його платоспроможності»угодами, щодо яких є заінтересованість, є угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи кредиторів; заінтересовані особи стосовно боржника - це юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Разом з цим, доказів вважати, що спірний правочин є таким, щодо якого є заінтересованість, до відома господарського суду також не доведено.

Господарський суд приймає до уваги, що матеріалами справи підтверджується наявність у Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» права власності на майно, що є предметом управління за умовами спірного договору, а тому передання вказаного майна позивачем в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» є правомірним та повністю узгоджується з ч.1 ст.1032 Цивільного кодексу України, за змістом якої установником управління є власник майна.

За змістом ч.4 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня винесення ухвали про санацію, зокрема, керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

Частиною 5 ст.17 вказаного Закону України передбачено, що керуючий санацією має право, у тому числі, укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди.

При цьому, законом не встановлено обмежень повноважень керуючого санацією, зокрема, у вигляді надання згоди комітетом кредиторів, у разі укладення угод, які не є значними та щодо яких немає заінтересованості. Керуючий санацією вправі самостійно визначати доцільність вчинення правочинів, які необхідні для збереження та належного утримання майна, що належить боржникові, з метою виконання своїх повноважень, що покладені на нього законом.

Таким чином, за висновками суду, на момент розгляду даної справи особою, що уповноважена на укладення договору від імені Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», є керуючий санацією вказаного товариства, який здійснює повноваження керівника та органів управління боржника.

В свою чергу, уповноваженою особою на підписання спірного договору з боку відповідача, якого було залучено ухвалою від 19.08.2013р. господарського суду Київської області до участі у справі №Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» в якості інвестора, є директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП».

При цьому, господарський суд виходить зі змісту п.9.12 статуту відповідача, відповідно до якого директор товариства має право, у тому числі, без доручення (довіреності) діяти від імені товариства, представляти його інтереси у всіх органах, установах, підприємствах і організаціях, перед іншими юридичним та фізичними особами; укладати будь-які угоди та інші юридичні акти.

За таких обставин, з огляду на викладене вище, приймаючи до уваги висловлення сторонами згоди на вирішення спору судом, враховуючи наявність у позивача права власності на майно, що є предметом управління, з метою забезпечення ефективного використання майна господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та укласти договір управління майном між Приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП». При цьому, господарський суд вважає за необхідне укласти спірний договір на строк проведення процедури санації Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Клопотання б/н від 30.10.2013р. фізичної особи-підприємця Блошенка Сергія Івановича та б/н від 30.10.2013р. Медвєдєва Тараса Олександровича про передачу справи за територіальною підсудністю судом не розглядаються, оскільки заявники не є учасниками судового процесу у даній справі.

Одночасно, при визначенні підсудності розглядуваного спору господарським судом враховано наступне:

Відповідно до ст.ст.13, 15 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст.16 Господарського процесуального кодексу України). Можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі вказаним Кодексом України не передбачено.

За змістом ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

У п.1.2 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що якщо зобов'язаною за договором є кожна із сторін, справа розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з положенням ст.510 Господарського процесуального кодексу України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Як зазначалось, згідно з ч.1 ст.1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Отже, оскільки за спірним договором зобов'язаною є кожна із сторін, приймаючи до уваги, що місцезнаходженням відповідача згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є місто Київ, за висновками суду, справа №910/20202/13 підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача господарським судом міста Києва.

Такі висновки суду підтверджуються позицією Вищого господарського суду України, що викладена в постанові від 20.06.2013р. по справі №5027/886/2012.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами в рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», м.Ірпінь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП», м.Київ про укладення між Приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» договору управління майном частково.

Визнати укладеним між Приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» договір управління майном в наступній редакції:

«ДОГОВІР

управління майном

Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», код ЄДРПОУ 00292729 (далі - установник управління), в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Жмайла Олексія Вікторовича, який діє на підставі ухвали господарського суду Київської області від 19.08.2013р. по справі №Б8/180-10, - з однієї сторони,

та

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРОСТ-БЕП», код ЄДРПОУ 33772436 (далі - управитель), в особі директора Шептухи Сергія Анатолійовича, який діє на підставі статуту, - з іншої сторони,

приймаючи до уваги, що ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2013р. по справі №Б8/180-10 управителя в якості інвестора залучено до участі у справі про банкрутство установника управління, з метою забезпечення ефективного використання майна установника управління та збереження його інвестиційної привабливості, уклали цей договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Установник управління передає управителю в управління об'єкти нерухомого майна, які належать йому на праві власності (далі - майно), а управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління.

1.2. Перелік майна визначений в додатку № 1 до цього договору.

2. ДОХІД ВІД УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ

2.1. Всі вигоди, отримані від управління майном, є доходом установника управління (далі - дохід).

3. ОСОБЛИВІ УМОВИ

3.1. Управитель зобов'язаний забезпечувати дохід у розмірі не менше середньомісячного доходу від господарської діяльності установника управління за період з 01.01.2013 року по 01.09.2013 року, а саме 200 000 (двісті тисяч) грн.

3.2. Винагорода управителя за управління майном (далі - винагорода) становить 20 (двадцять) % доходу, але в будь-якому разі не може перевищувати середньомісячного розміру фонду заробітної плати установника управління за період з 01.01.2013р. по 01.09.2013р., а саме 80 000 (вісімдесят тисяч) грн.

3.3. Розрахунок показників, визначених п.3.1 цього договору, здійснюється за кожні 2 (два) послідовних місяці. Місяці, по яким був проведення розрахунок, в наступні розрахунки не включаються.

4. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УСТАНОВНИКА УПРАВЛІННЯ

4.1. Установник управління зобов'язаний передати управителю майно в управління.

4.2. Установник управління зобов'язаний попередити управителя про недоліки майна, які значно зменшують його цінність та/або перешкоджають використанню за цільовим призначення.

4.3. Установник управління має право на власний розсуд змінювати перелік майна, визначений в Додатку №1 до цього договору.

4.4. Установник управління зобов'язаний за 7 (сім) робочих днів повідомити управителю про зміну переліку майна, визначеного в додатку № 1 до цього договору.

4.5. Установник управління має право на отримання доходу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

4.6. Установник управління має право відмовитись від цього договору в односторонньому порядку у разі недотримання управителем п.3.1 або п.5.2 цього договору.

4.7. Установник управління зобов'язаний затвердити звіт управителя про результати управління майном (далі - звіт) або обґрунтовано відмовити у затвердженні протягом 3 (трьох) днів з моменту його отримання.

4.8. Установник управління має право на відшкодування збитків, завданих управителем, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

5. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УПРАВИТЕЛЯ

5.1. Управитель зобов'язаний прийняти від установника управління майно в управління.

5.2. Управитель зобов'язаний при управлінні майном виявляти належну турботливість про інтереси установника управління.

5.3. Управитель зобов'язаний управляти майном особисто.

5.4. Управитель має право доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном у разі, якщо цього вимагають інтереси установника управління лише за письмовою згодою установника управління.

5.5. Управитель відповідає за дії обраного ним замісника, як за свої власні.

5.6. Управитель має право відчужувати майно та/або укладати щодо майна договір застави, іпотеки лише за письмовою згодою установника управління.

5.7. Управитель зобов'язаний обліковувати майно на окремому балансі.

5.8. Управитель зобов'язаний подавати установнику управління звіт не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.

5.9. Управитель має право на отримання винагороди в порядку та на умовах, визначених цим договором.

5.10. Управитель має право на відшкодування обґрунтованих витрат, понесених ним у зв'язку з управлінням майном (далі - витрати), в порядку та на умовах, визначених цим договором.

5.11. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна.

5.12. Управитель зобов'язаний повернути установнику управління майно у разі зміни переліку майна, визначеного в додатку №1 до цього договору, у випадку, передбаченому п.4.6 цього договору, або у разі припинення дії цього договору.

6. ПЕРЕДАННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ МАЙНА

6.1. Майно вважається переданим управителю з моменту підписання сторонами акту приймання-передання (далі - акт приймання-передання), який є невід'ємною частиною цього договору.

6.2. З моменту підписання акта приймання-передання до управителя переходить ризик випадкового знищення та/або пошкодження майна.

6.3. Майно вважається повернутим установнику управління з моменту підписання сторонами акту повернення (далі - акт повернення), який є невід'ємною частиною цього договору.

7. РОЗРАХУНКИ

7.1. Управитель зобов'язаний відкрити окремий банківський рахунок для здійснення розрахунків, пов'язаних з управлінням майном, та повідомити його реквізити установнику управління протягом наступного робочого дня.

7.2. Управитель має право відраховувати з доходу грошові кошти, належні йому в якості винагороди.

7.3. Управитель має право відраховувати з доходу грошові кошти для відшкодування витрат.

7.4. Різницю, що залишилась після вирахування з доходу суми винагороди, витрат та встановленого чинним законодавством податку на прибуток, управитель перераховує на банківський рахунок установника управління: р/р 26003409349700 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 322302, не пізніше 5 (п'яти) днів після затвердження установником управління звіту.

8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

8.1. У разі, якщо управитель не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління, він зобов'язаний відшкодувати установнику управління завдані збитки.

8.2. Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили та/або винних дій установника управління.

8.3. Управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління, якщо вартості майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

8.4. Субсидіарна відповідальність управителя настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не могли знати про перевищення управителем повноважень або встановлених обмежень. У цьому разі установник управління може вимагати від управителя відшкодування завданих ним збитків.

8.5. Управитель зобов'язаний сплати пеню за несвоєчасне перерахування установнику управління грошових коштів в порядку п.7.4 цього договору у розмірі 0,05% за кожний день затримки.

9. СТРОК ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ДОГОВОРУ

9.1. Цей договір укладений на строк процедури санації установника управління, що визначений господарським судом Київської області в межах справи №Б8/180-10.

9.2. Дія цього договору припиняється:

9.2.1. у разі закінчення строку дії цього договору,

9.2.2. у випадку, передбаченому п.4.6 цього договору,

9.2.3. у разі продажу майна в процедурі банкрутства установника управління,

9.2.4. за домовленістю сторін,

9.2.5. у випадках, передбачених чинним законодавством України.

10. ІНШІ УМОВИ

10.1. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені у його тексті, після підписання договору не матимуть юридичної сили.

10.2. Даний договір регулюється чинним законодавством України.

10.3. Зміни та доповнення до даного договору здійснюються за взаємною згодою сторін у письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємними частинами даного договору.

10.4. Всі спори та протиріччя, які виникли у зв'язку з укладенням або виконанням цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів.

10.5. Якщо сторони не дійшли згоди шляхом переговорів, сторони мають право звернутись до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України.

10.6. Цей договір складений у 2 (двох) екземплярах, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

11. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Установник управління Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» Код ЄДРПОУ 00292729 Адреса: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7 р/р 26003409349700 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 322302 Керуючий санацією О. В. Жмайло Управитель Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРОСТ- БЕП» Код ЄДРПОУ 33772436 Адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська 28/1 р/р 26005454361300, ПАТ «УкрСиббанк» МФО 351005 Директор С. А. Шептуха

Додаток № 1

до Договору управління майном

18.09.2013р.

ПЕРЕЛІК МАЙНА,

що передається в управління

Майно розташоване за адресою: Україна, Київська область, смт.Коцюбинське, вул.Пономарьова, 7

№Літ. згідно з даними БТІНайменуванняПлоща

1ААдмінкорпус359,8 кв. м

2В-В7, В9Виробничий цех № 13497,5 кв. м

3Ж-Ж2, Ж5, Ж6Цех № 2 участок № 35825,8 кв. м

4ЗПобутовий корпус1606,7 кв. м

5И-И2Котельня443,3 кв. м

6КПобутове приміщення25,7 кв. м

7Л-Л3Компресорна252,4 кв. м

8О-О3Будівельний цех147,2 кв. м

9РКомпресорна500,0 кв. м

10С-С3Гараж-склад309,0 кв. м

11Т-Т2Ремонтно-механічний цех691,5 кв. м

12Н-Н2Кафе238,0 кв. м

13МСклад288,5 кв. м

14М1Склад56,6 кв. м

15УНасосна32,6 кв. м

16ДПрохідна22,4 кв. м

17ЕЦех169,2 кв. м

18К2Навіс24,5 х 8.5 м

19ПНавіс7,5 х 20,0 м

20И3Трансформаторна підстанція3,5 х 4,5 м

21Л4Компресорна19,2 кв. м

22Л5Компресорна19,2 кв. м

23Л6Компресорна19,2 кв. м

24ХНавіс3,0 х 4,0 м

25Н3Склад2,5 х10,0 м

26ШКаналізаційна4,0 х 6,0 м

27ЩСклад6,0 х 6,5 м

28О4Склад5,0 х 10,0 м

28О6Сарай5,0 х 4,0 м

29ЮТрансформаторна підстанція4,6 х 3,3 м

30ЯНасосна75,8 кв. м

31Щ1Навіс4,3 х 4,5 м

32Щ2Контейнер2,0 х 5,0 м

33ЦНавіс25,0 х 9,0 м

341-4Огорожа-

355, 6, 7Свердловини-

36ІЗамощення-

378, 10Пожежний резервуар-

389, 11Відстійник-

3912Басейн-

4014Водонапірна вежа-

4115АЗС-

42ЭСарай4.0х 2,0 м

Майно розташоване за адресою: Україна, Київська область, смт.Коцюбинське, вул.Бакала, 54.

1АГаражні бокси-прохідна378,7 кв.м

2БЦех1343,1 кв.м.

3ГОфісно-складські приміщення565,3 кв.м.

4ЖПобутові приміщення167,3 кв.м

5ВТрансформаторна підстанція34,1 кв.м.

6З Котельня215,3 кв.м.

7ИВодонапірна вежа95,2 кв.м.

8КАртезіанська свердловина25,8 кв.м.

9ЛСарай-

10МСарай-

11СВбиральня-

12ТАльтанка-

13ЧГараж-

14 Огорожа, 1-3-

15 Пожежний резервуар ,4-

Установник управління Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» Код ЄДРПОУ 00292729 Адреса: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7 р/р 26003409349700 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 322302 Керуючий санацією О. В. ЖмайлоУправитель Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРОСТ- БЕП» Код ЄДРПОУ 33772436 Адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська 28/1 р/р 26005454361300, ПАТ «УкрСиббанк» МФО 351005 Директор С. А. Шептуха»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корост-БЕП» (04074, м.Київ, Оболонський район, вул.Вишгородська, буд.28/1, ЄДРПОУ 33772436) на користь Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська обл., м.Ірпінь, смт.Коцюбинське, вул.Пономарьова, буд.7, ЄДРПОУ 00292729) судовий збір в розмірі 573,5 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 04.11.2013р.

Суддя М.О. Любченко

Попередній документ
34789899
Наступний документ
34789901
Інформація про рішення:
№ рішення: 34789900
№ справи: 910/20202/13
Дата рішення: 30.10.2013
Дата публікації: 12.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: