04.11.2013 Справа № 901/1376/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд»
(вул. Кримських партизан, 2Б, м. Сімферополь, АР Крим, 95013)
до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» в особі СП Сімферопольської міської електромережі ПАТ «ДТЕК Крименерго»
(вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Кримської республіканської установи «Управління капітального будівництва Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян»
(вул. Лєскова, 35, м.Сімферополь, АР Крим, 95007)
про визнання недійсними акту та рішення
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Від позивача: Стаптієв Ізет Бекаєвич, представник, довіреність № 15 від 29.04.2013, Гафаров Тейфук Рефатович, представник, довіреність № 7 від 01.02.13, ТОВ «Будівельна компанія «Цивілбуд»;
Від відповідача: Антюфєєв Ігор Олегович, представник, довіреність № 693-Д від 26.12.2012, ПАТ «ДТЕК Крименерго» в особі СП Сімферопольської міської електромережі ПАТ «ДТЕК Крименерго»;
Від третьої особи: не з'явився, КРУ «Управління капітального будівництва Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян»;
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» в особі СП Сімферопольської міської електромережі ПАТ «ДТЕК Крименерго» та просило суд визнати недійсними акт перевірки ПАТ «ДТЕК Крименерго» № 225238 від 13 березня 2013 року та рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом № С004-000701 від 08 квітня 2013 року.
Свої вимоги позивач вмотивовує допущенням численних порушень працівниками відповідача під час їх складання та обґрунтовує посиланнями на Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затверджене наказом Міністерства палива та енергетики України № 322 від 21 червня 2003 року, а також на приписи Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31 липня 1996 року.
В судовому засіданні 13 травня 2013 року представником позивача надано суду заяву про уточнення підстав позовної заяви, відповідно до якій він доповнив позовну заяву новими обставинами, яка була долучена судом до матеріалів справи (т.1, а.с. 51-53).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 28 травня 2013 року у даній справі було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кримську республіканську установу «Управління капітального будівництва Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян» (т.1, а.с. 131-132).
Ухвалами господарського суду АР Крим від 10 червня 2013 року провадження у справі було зупинено та призначено судову трасологічну експертизу(т.1, а.с. 180-182, 183).
Також, за клопотанням представників сторін (т.1, а.с. 176) ухвалою господарського суду АР Крим від 10 червня 2013 року було продовжено строк розгляду справи.
09 вересня 2013 року до господарського суду АР Крим Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в АР Крим були повернуті матеріали справи № 901/1376/13 разом із висновком, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду АР Крим від 10 вересня 2013 року провадження по справі було поновлено.
Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 112-115).
Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 30 вересня 2013 року призначено колегіальний розгляд справи, за автоматизованим розподілом призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Радвановська Ю.А., судді Янюк О.С. та Гайворонський В.І. (т.1, а.с. 231-233), у судовому засіданні 15 жовтня 2013 року розгляд справи по суті розпочато спочатку.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
08 листопада 2006 року між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго», який є правонаступником ВАТ «Крименерго», (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» (споживач) був укладений договір постачання електричної енергії № 1276, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (т. 1, а.с. 10-13).
Розділом 2 договору сторони домовилися під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним договором, керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.
Як вказує позивач, 13 березня 2013 року під час проведення перевірки дотримання споживачами вимог Правил користування електричною енергією працівниками відповідача, публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», було встановлено на об'єкті ТП-796, розташованому в районі Біле-4, вул. Біла Скеля, м. Сімферополь, порушення цих правил позивачем, а саме - пункту 6.40 ПКЕЕ.
Так, відповідачем у якості порушення було визначене безоблікове споживання електричної енергії, що виразилося у тому, що диск електролічильника не обертався під час проведення перевірки, тоді як електроенергія споживалася. Також, було встановлено демонтаж захисної панелі вимірювальних ТТ шляхом зриву петель, що надавало вільний доступ до облікових ланцюгів; відключення ланцюгів напруження по фазам «А» і «В» на розрахунковому електролічильнику; розрив кола струму по фазі «С» вимірювальних ТТ; самовільний демонтаж ввідного пристрою. За наслідком встановлення вказаних порушень у присутності представника позивача був складений акт № 225238 (а.с. 14-15).
Актом проведення експертизи лічильника № 3822 від 22 березня 2013 року було виявлено, що пломба № 375767 на корпусі електролічильника не пошкоджена, але пошкоджено пломбу держповірки лічильника, порушено герметичність корпусу, між кожухом та цоколем виявлений сторонній предмет - шматок гуми, дублюючі пломби порушені, підігнути вусики, обгоріла ізоляція на дротах вторинних ланцюгів (т.1, а.с.16).
08 квітня 2013 року комісією публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» за наслідками розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 225238 від 13 березня 2013 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № С004-000701, яким визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої засобами обліку позивача, електричної енергії за період з вересня 2012 року по березень 2013 року в сумі 117 019.45 грн. із врахуванням ПДВ (а.с. 23).
Позивач стверджує, що відповідачем під час проведення перевірки було допущено численних порушень, у зв'язку з чим вважає висновки, яких дійшли працівники відповідача під час складання акту № 225238 від 13 березня 2013 року та прийняття рішення від 06 квітня 2013 року, - такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про визнання недійсними вказаного акту перевірки та рішення засідання комісії ПАТ «ДТЕК Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом № С004-000701 від 08 квітня 2013 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Оскільки спірні правовідносини виниклі в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила, ПКЕЕ) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04 травня 2006 року.
Одночасно, судом були відхилені доводи відповідача про невірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, про що зазначив Верховний Суд України в своїх постановах від 29 листопада 2010 року у справі № 2-15/1783-2009, від 16 травня 2011 року у справі № 2-28/2397-2010 та Вищий господарський суд України в постанові від 26 вересня 2011 року у справі № 5020-9/025-10/304 та від 10 серпня 2011 року у справі № 5002-5/549.1-2011.
Аналогічну правову позицію викладено в абзацах 10, 11 пункту 3 Оглядового листа ВГСУ від 30 грудня 2011 року № 01-06/1872.
Разом з тим, правомірними є посилання представника відповідача на те, що акт перевірки оскарженню в суді не підлягає.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси інших суб'єктів господарювання або споживачів.
Однак, відповідно до пункту 6.2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» не підлягають розгляду господарськими судами, зокрема, заяви про визнання недійсними: актів слідчих, судових і прокурорських органів, щодо яких чинним законодавством встановлено спеціальний порядок оскарження і зміни чи скасування; постанов спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, оскільки згідно з частиною першою статті 114 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий є самостійною процесуальною фігурою, а отже, всі рішення щодо проведення слідчих дій він приймає від свого імені, а не від імені органу, у якому працює; різного роду листів, інформацій, роз'яснень і т. п., які надсилаються державними чи іншими органами на адресу підпорядкованих їм структур та ін. з приводу конкретних ситуацій. Не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
Отже, оскаржуваний позивачем акт не є правочином, і не має характеру акта в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не породжує, не змінює та не припиняє будь - які цивільні правовідносини, у зв'язку з чим спір у даній частині не підлягає розгляду в господарських судах України, а провадження - підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верхового Суду України від 20 квітня 2010 року по справах № 20/158а, 20/144а, 20/146а, постанові Вищого господарського суду України від 13 травня 2011 року у справі № 35/161а.
Таким чином, предметом розгляду по даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення засідання комісії ПАТ «ДТЕК Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом № С004-000701 від 08 квітня 2013 року.
В обґрунтування таких вимог представники позивача посилаються на недотримання працівниками відповідача під час проведення перевірки вимог Правил користування електричною енергією та Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, що призвело, на їх думку, до неправомірного нарахування штрафних санкцій.
Згідно з абзацом 1 пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі (абзаці 1, 7 пункту 6.41 Правил).
Абазом 1 пункту 6.42 Правил визначено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку (абзаці 4, 5 пункту 6.42 Правил).
Матеріалами справи підтверджується, що 13 березня 2013 року представниками публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» проведена перевірка на об'єкті ТП-796, розташованому в районі Біле-4, вул. Біла Скеля, м. Сімферополь, про що складений акт № 225238 про порушення Правил КЕЕ (а.с.14).
Зі змісту акту вбачається, що споживачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд», порушено Правила користування електричною енергією, а саме - пункт 6.40 ПКЕЕ - диск електролічильника не обертається, при цьому електроенергія споживається, демонтаж захисної панелі вимірювальних ТТ шляхом зриву петель, вільний доступ до облікових ланцюгів; відключення ланцюгів напруження по фазах «А» і «В» на розрахунковому електролічильнику; розрив кола струму по фазі «С» вимірювальних ТТ; самовільний демонтаж ввідного пристрою; споживач своєчасно не повідомив письмово про порушення ПАТ «ДТЕК Крименерго».
08 квітня 2013 року комісією публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» за наслідками розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 2252368 від 13 березня 2013 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № С004-000701, яким визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої засобами обліку відповідача електричної енергії за період з вересня 2012 року по березень 2013 року в сумі 117 019.45 грн. із урахуванням ПДВ (а.с. 23).
Проте, позивачем оспорюється факт вчинення ним такого порушення, про що ним зазначено в позовній заяві.
Так, зокрема, позивач обґрунтовує свої вимоги відсутністю у нього обов'язку відповідати за порушення, вчинені на спірному об'єкті (ТП -796, Біле-4, вул. Біла Скеля, м. Сімферополь), оскільки він був переданий на баланс Кримської республіканської установи «Управління капітального будівництва Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян», а отже позивач не повинен нести відповідальність за технічний стан об'єкту.
Однак, суд вважає таки доводи хибними, виходячи з наступного.
Так, як вбачаться зі змісту договору про поставку електричної енергії від 08 листопада 2006 року, укладеного між сторонами у справі, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов цього договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно з пунктом 5.1 договору з метою визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії згідно із додатком № 1 до договору.
У відповідності до пункту 7.7 договору перелік засобів обліку споживача з необхідними даними для розрахунків наведений у додатках № 3.1 та 3.2 до даного договору.
Так, додатком № 3.1 до договору встановлений перелік та дані щодо комерційних засобів обліку, по яких споживачем здійснюється розрахунок за відпущену електричну енергію (т.1, а.с. 152). Цій додаток є невід'ємною частиною укладеного сторонами договору, скріплений печатками підприємств та підписами уповноважених представників. При цьому, під № 3 у даному додатку обліковується КТП-796, житловий комплекс Біле-4 (зокрема, лічильник № 375767, який був об'єктом перевірки).
Пунктом 9.1 договору встановлено, що усі додатки до договору є його невід'ємними частинами.
Пунктом 5.6 Правил користування електричною енергією встановлено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є, зокрема, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання.
Згідно із абзацами 41, 42 пункту 1.2 Правил користування електричною енергією:
межа експлуатаційної відповідальності - це точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності;
межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання;
Пунктом 2.1 Правил передбачено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Згідно з пунктом 3 додатку № 6 до договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» балансова належність КТП - 796 встановлена за ТОВ «БК «Цивілбуд».
В пункті 7 додатку № 6 до договору сторони узгодили, що споживач несе відповідальність за стан КТП-796 (т. 1, а.с. 116-117).
Одночасно, судом було прийнято до уваги той факт, що позивачем щомісячно (у період, що передував виявленню перевіркою порушення) надавалися до ПАТ «ДТЕК «Крименерго» додатки № 2 до договору - «Акти про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» з показниками лічильнику електричної енергії № 375767, встановленого у КТП-796.
Крім того, судом приймається до уваги, що відповідно до пункту 3.2 Правил користування електричною енергією відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
В абзаці 33 пункту 1.2 Правил передбачено, що засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.
Крім вищевикладеного, судом також було встановлено, що позивач не тільки щомісячно подавав до енергопостачальної організації відомості щодо обсягів спожитої електричної енергії, але й оплачував її, що було підтверджено поясненнями сторін під час розгляду справи (а.с. 156, 158, 160, 162, т. 1).
Також хибними є доводи представників позивача про те, що спірний об'єкт - КТП-796 був переданий на баланс Кримській республіканській установі «Управління капітального будівництва Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян», виходячи з наступного.
Так, зі змісту акту, на який представники позивача посилалися в обґрунтування таких тверджень, взагалі не вбачається факту передачі КТП-796 (а.с. 85, т.1).
Крім того, суд не розцінює цій акт як належний доказ в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, по-перше, у акті відсутня дата його складання, а є лише дата його затвердження начальником Кримської республіканської установи «Управління капітального будівництва Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян» - 25 жовтня 2004 року, у зв'язку з чим не вбачається за можливе встановити фактичну дату укладення цього акту.
При цьому, якщо допустити, що датою укладення цього акту є 25 жовтня 2004 року, це не узгоджується із прийняттям позивачем на себе обов'язків споживача за спірним об'єктом відповідно до умов договору про постачання електричної енергії № 1276, що був укладений сторонами по справі значно пізніше - 08 листопада 2006 року.
По-друге, у самому акті йдеться лише про огляд та прийняття внутрімайданчикових мереж водопроводу та каналізації житлового комплексу Біле-4, однак відсутні посилання на передачу та прийняття електромереж або інших систем енергозабезпечення.
Одночасно, з документу, наданого у якості додатку до акту (а.с. 86, т.1), не вбачається за можливе встановити, ані що це є додатком до будь-якого іншого документу, ані ідентифікувати господарську операцію, яку він відображує, як і не вбачається, зокрема, передача та прийняття спірного КТП-796.
Слід також зауважити, що оригіналів вказаних документів на вимогу суду представниками позивача та третьої особи суду для огляду надано не було.
Більш того, в матеріалах справи міститься лист Кримської республіканської установи «Управління капітального будівництва Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян» від 25 липня 2013 року вих. № 1052/01-06, якому повідомляється, що енергооб'єкт ТП-796, розташований у мкрн. Біле-4 на балансі останнього не обліковується (т.2, а.с. 9). Оригінал листа був оглянутий в судовому засіданні 04 листопада 2013 року.
Зміст вищевказаного листа також підтверджується відомостями, викладеними у листі ПАТ «ДТЕК «Крименерго» від 05 червня 2012 року (т.1, а.с. 146).
Також, необґрунтованими, на думку суду, є твердження представників позивача про те, що листами відповідача повідомлялося про зміну балансоутримувача енергооб'єкту, у зв'язку з чим бездіяльність відповідача в частині внесення відповідних змін до договору призвела до неправомірного визначення позивача у якості відповідальної особи за порушення.
Дійсно, листами, що містяться у матеріалах справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» повідомляло про те, що на балансі позивача не обліковується енергооб'єкт ТП-796, розташований у мкрн. Біле-4 (т.1, а.с. 136-144), однак, по-перше, обставини щодо передачі об'єкту КРП «Управління капітального будівництва Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян» не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.
По-друге, зміст таких листів суперечить іншим доказам, що містяться у матеріалах справи, оскільки, як вже зазначалося, позивач самостійно вказав спірний об'єкт у Додатку № 3.1 до договору у якості об'єкту, на якій йому згідно умов договору передається електрична енергія, за яку він протягом періоду з 2006 по 2013 роки розраховувався з відповідачем.
Крім того, згідно з пунктом 9.2 договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються у письмовому вигляді, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін, однак доказів внесення у встановленому цим пунктом порядку змін до договору на вимогу суду надано не було.
У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, а саме, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
З огляду на вищевказане, доводи представників позивача про те, що енергооб'єкт ТП-796, розташований у мкрн. Біле-4 не обліковується на балансі ТОВ «БК «Цивілбуд», а отже останній не несе відповідальності за порушення, що відбулися на ньому, суд визнав хибними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
Як на іншу підставу для задоволення заявлених ним позовних вимог, позивач також вказує на неправдиві відомості, викладені в акті перевірки, а також на порушення, що мали місце під час проведення експертизи лічильника, зафіксованої актом № 225238 від 13 березня 2013 року.
Так представник позивача зазначає, що твердження в акті про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цивілбуд» був здійснений демонтаж ввідного пристрою та споживач своєчасно не повідомив письмово про порушення ПАТ «ДТЕК Крименерго» про це, не відповідають дійсності, оскільки демонтаж ввідного пристрою (рубильника) був проведений кілька років тому за згодою персоналу ПАТ «ДТЕК Крименерго», на його місці були змонтовані вимірювальні трансформатори струму ТТ і ці ланцюги були закриті заводськими металевими дверцятами і в наступному опломбовані персоналом ПАТ «ДТК Крименерго».
Крім того, представник позивача зазначає, що актом проведення експертизи лічильника № 3822 від 22 березня 2013 року за актом перевірки № 225238 від 13 березня 2013 року, яка у порушення Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів», затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України № 322 від 21 червня 2003 року, була проведена без представника Держспоживстандарту, виявлено що при зовнішньому огляді пломба № 375767 на корпусі електролічильника не пошкоджена, але при внутрішньому огляді виявлений сторонній предмет - шматок гумки, дублюючі пломби порушені, підігнуті вусики, обгоріла ізоляція на дротах вторинних ланцюгів (т.1, а.с. 16).
Проте, представник позивача наполягав на тому, що вказаний шматок гуми не перешкоджає та не впливає на роботу приладу обліку електричної енергії.
Так, для встановлення правомірності таких тверджень, судом було призначено по справі трасологічну експертизу.
Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
22 липня 2013 року експертом наданий висновок № 5/251, відповідно до якого на верхньому диску механізму лічильника електричної енергії № 375767 наявній динамічний слід, однак вирішення питання про походження даного сліду не входить до компетенції судового експерта-трасолога. Одночасно, експертом також встановлено факт наявності між цоколем та кожухом фрагменту еластичного матеріалу чорного кольору (шматка гуми) (т. 1, а.с. 196-197).
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Так, у відповідності до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією повірка засобів обліку - це встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування, на підставі результатів контролю іхних метрологічних характеристик.
Повірку лічильників електричної енергії виконує ДП «Укрметртестстандарт», який, в свою чергу, керується Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ДСТУ 2708 «Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення», ДСТУ 3968 «Тавра повір очні та калібровані. Правила виготовлення, застосування і зберігання» ГОСТ 6570-96 «Лічильники електричні активної й реактивної енергії індукційні. Загальні технічні умови».
Так, суд вважає хибними твердження представників позивача про імовірне встановлення шматка гуми у пристрої лічильнику при його виготовленні або під час проведення перевірки працівниками відповідача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, пояснень судового експерта, та представника ПАТ «ДТЕК «Крименерго» це не передбачено заводом-виробником лічильника, порушує герметичність засобу обліку та суперечить ГОСТ 6570-96 «Лічильники електричні активної й реактивної енергії індукційні. Загальні технічні умови».
Отже, враховуючи те, що факт знаходження інорідного об'єкту у лічильнику був підтверджений в процесі розгляду справи, суд вважає доведеним факт втручання в роботу засобу обліку.
Крім того, відповідно до підпункту 1 пункту 10.3 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача.
Згідно з підпунктом 5 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України;
Таким чином, позивач був зобов'язаний контролювати розрахункову схему обліку та сповіщати постачальника, у разі виявлення порушень, в даному випадку - це неврахування лічильником спожитої електричної енергії.
Та обставина, що на момент перевірки лічильник електричної енергії не працював (диск не обертався), при цьому електрична енергія споживалась позивачем не заперечується. Тобто у цей час мале місце безоблікове користування електричною енергією, яке в силу узятих на себе зобов'язань споживач повинен не допускати, шляхом постійного контрою за електроустаткуванням, а також повинен відшкодувати вартість цієї енергії.
Відповідно до висновку Севастопольського апеляційного господарського суду, викладеному у постанові від 20 грудня 2010 року у справі №5020-11/195-2/051-12/160-1/080- 2/275, який підтримано Вищим господарським судом України (постанова від 30.03.2011р.), зафіксоване постачальником необертання диску електролічильника є порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.
Таким чином, ПАТ «ДТЕК Крименерго» вважає, що зафіксоване в акті №225238 від 13 березня 2013 року порушення: «диск розрахункового лічильника не обертається, при цьому електроенергія споживається» є самостійним видом порушення п. 6.40. Правил користування електричної енергії.
Також, суд вважає неспроможними посилання представників позивача на те, що тимчасове необертання диску могло мати місце з огляду на невикористання електричної енергії мешканцями житлового комплексу, з огляду на їх численність.
Твердження ТОВ «БК «Цивілбуд» про те, що демонтаж ввідного пристрою проведено зі згодою постачальника також не є обгрунтованими, оскільки позивачем в порядку статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України не надано жодного доказу, який би свідчив про наявність такого дозволу.
Ввідний пристрій призначений у першу чергу для захисту електрообладнання від перевантаження. Дана вимога встановлена для забезпечення нормального та правильного функціонування розрахункової схеми обліку.
Про факт перевантаження засобів обліку свідчить обгоріла ізоляція на дротах вторинних ланцюгів трансформаторів струму, що було встановлено експертним висновком.
Треба зауважити і те, що представником позивача не заперечувалася та обставина, що ізоляція на дротах вторинних ланцюгів трансформаторів струму обгоріла.
Наказ від 17 квітня 2000 року № 32/28/28/276/75/54 «Про затвердження Концепції побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах енергоринку» Міністерства палива та енергетики України, НКРЕ України, Державного комітету з енергопостачання, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики, Державного комітету промислової політики дає наступне визначення:
Трансформатор струму - засіб вимірювання, який здійснює масштабне вимірювальне перетворення струму для подальшого вимірювання.
Будь - який лічильник електричної енергії виконує облік електричної енергії на підставі ряду первинних даних, одержуваних, в тому числі, від трансформаторів струму (при наявності їх у схемі обліку). Таким чином, обсяг облікованої лічильником електричної енергії залежить від первинних даних.
Викладене надає підстави для висновку, що демонтаж ввідного пристрою є втручанням до схеми обліку електричної енергії та самовільною зміною порядку цього обліку, що в свою чергу тягне зміну розмірів вартості спожитої електричної енергії, яка вже розраховується, виходячи зі змінених вихідних даних.
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що порушення Правил користування енергією є правопорушенням, яке тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; порушення правил користування енергією.
Пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією визначено, що недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
Відповідно до умов договору №1276 від 08 листопада 2006 року сторонами узгоджено, що під час виконання умов договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені цим договором, керуватися нормами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричної енергії.
Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в двосторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Відповідно до частини 2 статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Пунктом 4.2.3. договору про постачання сторонами узгоджено, що споживач сплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану, виходячи з приданої потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (відповідно до методики, затвердженої НКРЕ), у разі таких дії споживача:
самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії;
пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання до їх роботи, зняття пломб із засобів обліку;
споживання електроенергії поза засобів обліку;
інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.
Пунктом 10.2 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 4) додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; 5) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно- правових актів законодавства України; 21) своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; 27) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача».
Підпункт 1 пункту 10.3. Правил користування електричною енергією регламентує, що споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органам Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності у роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, які належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача.
Крім того, слід зазначити, що Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (надалі - ПТЕЕС) № 258 (в редакції від 03 вересня 2012 року) встановлено основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання споживачів і направлені на забезпечення надійної, безпечної та раціональної експлуатації електроустановок.
Пунктом 1.2 розділу IV ПТЕЕС встановлено, що керівник споживача повинен забезпечити належну експлуатацію електроустановок згідно з вимогами цих Правил та інших НД; надійну роботу електроустановок і безпечне їх обслуговування; дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії та потужності.
Відповідно до пункту 1.4 розділу IV ПТЕЕС для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок керівник споживача своїм розпорядчим документом повинен призначити особу, відповідальну за електрогосподарство, та особу, яка буде її заміщати у разі відсутності (відпустка, хвороба).
Згідно з пунктом 1.12 розділу IV ПТЕЕС особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, з урахуванням енергоємності та складу енергетичного обладнання споживача повинна забезпечити: а) розроблення і проведення організаційних і технічних заходів, що включають: утримання електроустановок у робочому стані та їх експлуатацію згідно з вимогами цих Правил, ПУЕ, ПБЕЕС, інструкцій з охорони праці та інших НД; дотримання заданих електропередавальною організацією режимів електроспоживання і договірних умов споживання електричної енергії та потужності;
г) експлуатацію електроустановок відповідно до вимог Інструкції з обліку та розслідування технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 04 серпня 2006 року N 270, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2006 року за N 993/12867;
е) ведення обліку та контролю за споживанням електричної енергії та потужності та розроблення заходів щодо їх зниження. Виконання встановлених режимів електроспоживання;
Відповідно до пункту 1.13 розділу IV ПТЕЕС працівник, який виявив порушення цих Правил або помітив несправність електроустановки, колективного або індивідуального засобу захисту, зобов'язаний повідомити про це свого безпосереднього керівника, а за його відсутності - керівника вищого рівня.
Пунктом 1.14 визначено, що керівник споживача відповідає за неналежну організацію експлуатації та обслуговування електроустановок.
На підставі викладеного, суд визнав, що відповідачем було правомірно застосовано оперативно-господарську санкцію, оформлену рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ № С0004-000701 від 08 квітня 2013 року, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання його недійсним необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у зв'язку з відмовою в позові підлягають віднесенню на позивача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 11 листопада 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, пунктом 1 частини 1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
вирішив:
1. Припинити провадження по справі № 901/1379/13 в частині вимог позивача про визнання недійсним акту перевірки ПАТ «ДТЕК «Крименерго» № 225238 від 13 березня 2013 року.
2. В решті позову - в задоволенні відмовити.
Головуючий суддя підпис с Радвановська Ю.А.
Судді підпис Гайворонський В.І.
Янюк О.С.