Справа № 261/5431/13-ц
Провадження № 2/261/1852/13
м. Донецьк 08 листопада 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді Жупанової О.О., при секретарі Дівів'євій Я.О., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою
ОСОБА_2 до Державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , -
Позивач звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 20 квітня 1999 року по 01 липня 2013 року працював на шахті "Трудівська", яка входить до складу Державного Підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія". 01 липня 2013 року позивача було звільнено з вказаного підприємства за власним бажанням. Однак у день звільнення работодавцем з ним не був проведений розрахунок, був проведений лише 21 серпня 2013 року. В зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час затримки при звільненні з 01 липня 2013 року по 21 серпня 2013 року у розмірі 18 315 грн. 12 коп.
В судове засідання позива не з'явився, але надав суду заяву про уточнення позовних вимог, посилаючись на те що відповідачем надана довідка про розмір його середньоденної заробітної плати, тому просить стягнути з відповідача середній заробіток у розмірі 13 489 грн. 46 коп. за 37 робочих днів затримки при звільненні. Справу просив розглянути без його участі.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 13 489 грн. 46 коп. Пояснивши, що затримка розрахунку була пов'язана з відсутністю коштів на підприємстві.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 у період з 20 квітня 1999 року по 01 липня 2013 року перебував у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом "Шахтоуправління "Трудівське" Державного Підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", що підтверджується копією трудової книжки (а.с.3-4).
01 липня 2013 року позивача було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записом у трудовій книжці(а.с.4).
У відповідності зі ст. 115, 116 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно із ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як вбачається з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Розрахунок середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р. з відповідними змінами та доповненнями (надалі Порядок).
Відповідно до 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
В судовому засіданні встановлено, що позивача звільнено з роботи 01 липня 2013 року, останній розрахунок проведено 21 серпня 2013 року, тобто затримка становить 37 робочих днів. За даними відповідача середньоденна заробітна плата позивача складає 364 грн. 58 коп. Отже суредній заробіток за весь період затримки розрахунку становить 13 489 грн. 46 коп., які підлягаюсь стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 117 КЗпП.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Таким чином, враховуючи, що відокремлений підрозділ не є юридичною особою, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню виключно з юридичної особи ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 40,47, 115 116, 117, Кодексу законів про працю України , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», суд -
Позов ОСОБА_2 до Державного Підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» про середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Державного Підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13 489 грн. 46 коп. (тринадцять тисяч чотириста вісідесят дев6ять гривень сорок шість копійок).
Стягнути з Державного Підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.О. Жупанова