Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2013 р.Справа № 922/3539/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", м. Кременчук
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", м. Харків
про стягнення 2 988 884,58грн. та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", м. Кременчук про зобов'язання передати майно
за участю представників сторін:
позивача - Бабіч Ф.П., дов. № 1 від 03.01.13р.;
відповідача - Ветчинкіна Т.В., дов. № 06/08/13 від 06.08.13р.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" суму боргу у розмірі 2 822 000,00грн., пені у розмірі 136 461,10грн, збитків від інфляції у розмірі 2 822,00грн., 3% річних у розмірі 27 601,48грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором № 84А/13 від 29.01.13р.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" посилається на те, що на підставі договору № 84А/13 від 29.01.13р. відповідачу (ТОВ "Енергоінвестпроект") було передано 4 автомобілі КрАЗ-65055-0000065-02 на загальну суму 2 822 000,00грн., які останнім до теперішнього часу не оплачені.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що позивач неналежним чином виконав умови договору та до даного часу йому автомобілі у відповідності до вимог договору не передані, на підставі чого звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати ПАТ "АвтоКрАЗ" передати відповідачу за первісним позовом автомобілі КрАЗ 65055-0000065-02 у кількості чотирьох штук, а саме: № шасі Y7А 65055080810186, № двигуна 80345874; № шасі Y7А 65055080810314, № двигуна 80347622; № шасі Y7А 65055080810316, № двигуна 80347115; № шасі Y7А 65055080810440, № двигуна 80347941, а також номерні знаки для разових поїздок, акти приймання-передачі транспортних засобів, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності до зазначених автомобілів, керівництва з експлуатації автомобіля та сервісні книжки до автомобілів та іншу документацію.
В судовому засіданні 04.11.13р., в порядку ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 05.11.13р. Після перерви судове засідання продовжено.
Позивач за первісним позовом заявлений позов підтримує повністю, проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що автомобілі за спірним договором не передаються відповідачу за первісним позовом на підставі ст.594 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позивач притримує передачу автомобілів до здійснення відповідачем їх оплати. Позивач вважає зустрічний позов незаконним та необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідач за первісним позовом проти задоволення позовних вимог заперечує, просить суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю, зустрічні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
29.01.13р. між Публічним акціонерним товариством "АвтоКрАЗ" (позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (відповідач за первісним позовом) було укладено договір № 84А/13 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача автомобілі КрАЗ-65055-0000065-02 у кількості 4 штук на загальну суму 2 822 000,00грн.
Поставка автомобілів здійснюється позивачем на умовах ЕXW (склад позивача). Умовами договору (п.3.2) встановлено, що термін поставки автомобілів здійснюється на протязі 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання договору.
Датою передачі вважається дата, вказана в товарно-транспортній накладній (п. 3.3 договору).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки за автомобілі, що передаються, здійснюються в національній валюті України - гривнах, шляхом 100% оплати на протязі 30-ти календарних днів з дати відвантаження автомобілів.
Відповідно до п. 7.1 договору сторони погодили, що продавець забезпечує гарантійні зобов'язання на автомобіль протягом 12 місяців з моменту передачі автомобілів покупцю, за умови, що пробіг за цей період не перевищить пробігу, що зазначений в керівництві з експлуатації автомобіля, при дотриманні покупцем умов договору. Відлік гарантійного перебігу ведеться від зафіксованих в сервісній книжці показань спідометра автомобіля на момент виконання передпродажної підготовки.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.682 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умовам договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.
Згідно із розділом 2 договору автомобілі за якістю і комплектністю повинні відповідати технічним умовам, вказаним в розділі 12 договору, і засвідчуватись актом приймання-передачі транспортного засобу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що акт прийому-передачі транспортного засобу повинен відповідати встановленій формі, що передбачена додатком 6 до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98р. № 1388 (далі - Порядок реєстрації).
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Згідно із ч. 9 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Пунктом 4 Порядку реєстрації встановлено, що органи Державтоінспекції ведуть облік торговельних організацій, підприємств-виробників та суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, забезпечують їх номерними знаками для разових поїздок, бланками довідок-рахунків та актів приймання-передачі транспортних засобів установленого зразка із сплатою вартості зазначених номерних знаків і бланків, розробляють порядок видачі таких бланків, обліку та контролю за їх використанням, надають відповідним військовим комісаріатам за їх запитами відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів (за винятком легкових автомобілів, причепів до них, мотоциклів, мотоколясок та мопедів).
Відповідно до п. 8 Порядку реєстрації державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, довідка - рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів, акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача тощо.
Пункт 10 Порядку реєстрації передбачає, що державна реєстрація нових транспортних засобів, а також тих, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до підрозділів Державтоінспекції.
Відповідно до п.47 Порядку реєстрації на транспортні засобі, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці.
Аналізуючи приписи Порядку реєстрації та договору, судом встановлено, що при придбанні транспортних засобів у підприємства-виробника, покупець, окрім транспортного засобу повинен отримати у продавця номерні знаки для разових поїздок, довідку-рахунок, акт приймання-передачі транспортних засобів, сертифікат відповідності, керівництво з експлуатації автомобіля та сервісні книжки до автомобілів.
Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що приймання (здача) автомобілів по кількості здійснюється протягом 10 банківських днів з дати повідомлення про готовність автомобілів до відвантаження уповноваженими представниками позивача та відповідача згідно з товаросупроводжувальними документами, за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість автомобілів.
Позивач належним чином умови договору не виконав, оскільки не передав відповідачу, передбачені нормативними актами та умовами договору, товаросупроводжувальні документи, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості забрати зі складу позивача автомобілі, оскільки без наявності зазначених вище документів не можливо здійснити обов'язкову державну реєстрацію транспортних засобів, а також використовувати і розпоряджатися ними за призначенням.
Як зазначає відповідач за первісним позовом, оскільки позивач не надав всі необхідні документи до транспортних засобів, сторони склали акт приймання-передачі на відповідальне зберігання автомобілів у кількості 4 штук.
Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі від 31.01.2013р. ТОВ "Енергоінвестпроект" передав, а ПАТ "АвтоКрАЗ" прийняв на відповідальне зберігання автомобілі КрАЗ 65055-0000065-02 у кількості 4 штук на загальну суму 2 822 000,00грн.
Передання автомобілів на відповідальне зберігання було здійснено ТОВ "Енергоінвестпроект" у день отримання їх за договором поставки відповідно до видаткової накладної.
Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичного передання товарів у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства не відбулось.
Враховуючи викладене, суд не приймає видаткову накладну № 10014 від 31.01.13р. у якості належного та допустимого доказу виконання ПАТ "АвтоКрАЗ" своїх зобов'язань за договором.
09.09.13р. відповідач звернувся на адресу позивача з вимогою (вих. № 502) підготувати до видачі на 17.09.13р. передані на відповідальне зберігання ПАТ "АвтоКрАЗ" автомобілі. Зазначена вимога була залишена ПАТ "АвтоКрАЗ" без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав суду доказів належного виконання своїх зобов'язань у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, позовні вимоги, викладені ТОВ "Енергоінвестпроект" у зустрічному позові, не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Оскільки позивач за первісним позовом своїх договірних зобов'язань щодо передачі автомобілів та товаросупроводжувальних документів відповідачу належним чином не виконав, суд дійшов висновку, що у відповідача обов'язок щодо розрахунку за автомобілі, встановлений пунктом 5.1. Договору, не настав.
Що стосується вимог позивача за первісним позовом про стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних, то суд зазначає, що таки вимоги носять похідний характер від вимоги про стягнення суми основного боргу, в силу чого також не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог за первісним позовом та наявність підстав для задоволення зустрічного позову.
Що стосується посилання позивача на здійснення ним притримання спірних транспортних засобів на законних підставах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 594 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
Право використання притримання є способом забезпечення виконання зобов'язання, а тому право його використання виникає у кредитора лише у разі невиконання боржником основного зобов'язання.
Як встановлено судом, на час розгляду справи між позивачем та відповідачем відсутнє зобов'язання, виконання якого позивач має право забезпечити шляхом відповідного притримання, оскільки у відповідача строк по оплаті товару за договором на даний час не настав.
Окрім того, ч. 1 ст. 595 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Позивачем не надано суду належних доказів письмового повідомлення відповідача про застосування притримання автомобілів.
Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Таким чином, позивач був зобов'язаний на першу вимогу відповідача передати автомобілі, які були отримані ним на відповідальне зберігання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач без будь-яких правових підстав притримує у себе і не передає відповідачу автомобілі КрАЗ 65055-0000065-02 у кількості чотирьох штук за договором № 84А/13 від 29.01.13р.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, передбачених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що, позивач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання щодо передачі автомобілів належним чином не виконав, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ПАТ "АвтроКрАЗ", у зв'язку з чим в їх задоволенні відмовляє.
Що стосується зустрічних позовних вимог ТОВ "Енергоінвестпроект", то вони є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при відмові в задоволенні первісного позову судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом, при задоволенні зустрічних позовних вимог судовий збір покладається на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст.547, 594, 595, 610, 682, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, буд. 62, р/р 26003010052980 у філії "Придніпровське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331564, код ЄДРОПУ 05808735) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 17, кв. 11, р/р 26006034049980 в Філії Слобожанське РУ ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 350697, код ЄДРПОУ 34633789) автомобілі КрАЗ 65055-0000065-02 у кількості чотирьох штук, а саме:
№ шасі Y7А 65055080810186, № двигуна 80345874;
№ шасі Y7А 65055080810314, № двигуна 80347622;
№ шасі Y7А 65055080810316, № двигуна 80347115;
№ шасі Y7А 65055080810440, № двигуна 80347941,
зі всіма необхідними до них документами, у тому числі: довідки-рахунки, акти приймання-передачі транспортних засобів, сертифікати відповідності, керівництво з експлуатації, сервісні книжки та номерні знаки для разових поїздок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, буд. 62, р/р 26003010052980 у філії "Придніпровське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331564, код ЄДРОПУ 05808735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 17, кв. 11, р/р 26006034049980 в Філії Слобожанське РУ ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 350697, код ЄДРПОУ 34633789) - 56 440,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 11.11.2013 р.
Суддя Лавренюк Т.А.