ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17707/13 05.11.13
За позовом Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції, м. Київ
До Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації
Про стягнення 2 854,36 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
Від позивача Костюченко В.О. - пред. по дов.
Від відповідача Кавун І.М. - пред. по дов.
Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 2 239 грн. за надані послуги на підставі Договору про навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №191, укладеного між сторонами 19.11.2012р., також, просив стягнути 8,96 грн. інфляційних збитків, 39,93 грн. три проценти річних, 566,47 грн. штрафу та покласти на відповідача 1 720,50 грн. судових витрат - сплаченого судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р. порушено провадження у справі №910/17707/13 та призначено розгляд справи на 01.10.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.11.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.11.2013р. надав суду витребувані документи та відзив на позовну заяву, в якому пояснив невиконання договірних зобов'язань перед позивачем неможливістю реєстрації договору в органах Державної казначейської служби.
В судовому засіданні 05.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 519 затверджено Порядок навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, відповідно до якого призначення на посаду державного реєстратора здійснюється після проходження кандидатом на зайняття посади державного реєстратора відповідного навчання.
Навчання проводиться на базі навчального закладу, яким для кандидатів на зайняття посад державного реєстратора є Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (відповідач), відповідно до листа Державної реєстраційної служби України від 06.06.2012р. № 415-9-12-12.
На виконання та у відповідності до вимог вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України між сторонами було укладено Договір про навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.11.2012р. № 191.
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Дубовиком С.О. який діяв на підставі Статуту, та від відповідача - Головою Жеребнюком В.М., та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.п.1.1., 2.1. Договору позивач, як виконавець, зобов'язався за рахунок коштів відповідача, як замовника, надати слухачеві освітні послуги з навчання кандидатів на посаду державного реєстратора на рівні державних стандартів освітніх послуг, а відповідач, згідно з п. 3.1., своєчасно внести плату за освітню послугу в розмірі та у строки, що встановлені Договором.
Згідно з п. 4.3. Договору сторони погодили вартість послуг в розмірі 2 239 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 373 грн. 17 коп.
Відповідно до п. 4.5. Договору визначено порядок оплати послуг шляхом попередньої оплати освітньої послуги або за фактом надання освітньої послуги після підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг протягом 7 (семи) банківських днів.
Позивач, на виконання умов Договору, надав відповідачеві послуги в повному обсязі з 19 по 30 листопада 2012 року шляхом проведення навчання слухача Козлової Ірини Миколаївни, як кандидата на посаду державного реєстратора, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг від 30.11.2012р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.
Відповідач умови Договору щодо оплати не виконав та не здійснив оплату зазначених послуг.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 2 239 грн.
Пунктом 5.2. Договору визначено вирішення спорів між сторонами в досудовому порядку шляхом переговорів.
Позивач направив відповідачу лист від 26.06.2013 № 178 щодо погашення кредиторської заборгованості. Одночасно з даним листом позивачем направлені відповідачу акти звірки взаємних розрахунків по заборгованості станом на липень 2013 року.
На даний лист відповідач відповіді не надав та у подальшому не вжив залежних від нього заходів щодо виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, заборгованість відповідача за отримані від позивача послуги складає - 2 239 грн.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.
Доводи відповідача, викладені у відзив, не приймаються судом до уваги, оскільки, саме, відповідач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації Договору в органах Державної казначейської служби.
Судом встановлено, що Договір про навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №191, укладеного між сторонами 19.11.12 не містить відмітки про реєстрацію в органах Державної казначейської служби.
Відповідно до п. 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012р. за № 419/20732, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.
Не проведення відповідачем вказаної реєстрації, не звільняє останнього від виконання договірних зобов'язань.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Позивач нарахував пеню у розмірі - 409,79 грн. та сім відсотків штрафу за прострочення понад 30 днів у розмірі - 156,73 грн., відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України.
В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В Договорі сторін відсутня згода щодо нарахування, сплату пені та штрафу, у випадку прострочення оплати відповідачем заборгованості за отримані від позивача послуги.
Враховуючи викладене, вимоги щодо стягнення пені та штрафу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 39,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі - 8,96 грн. (період нарахування з 12.12.2012р. по 16.07.2013р.).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02660, м. Київ, проспект Маяковського, 29, код ЄДРПОУ 37415088) на користь Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (04053, м. Київ, вул. Артема, 73, код ЄДРПОУ 26195879), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 2 239 (дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн., три відсотка річних - 39 (тридцять дев'ять) грн. 93 коп., інфляційні втрати у розмірі - 8 (вісім) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 11 листопада 2013 року.
Суддя І.Д. Курдельчук