8.3.2
Іменем України
01 листопада 2013 року Справа № 812/8093/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
23 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 17.03.2009 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Слов'яносербському районі як платник податків та зборів з 19.03.2009 №16034. Податкова звітність відповідачем до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області надавалась 06.04.2009 (декларація про доходи, одержані з 01.01.2009 по 31.03.2009). Податкова заборгованість відсутня. Тобто відповідач не надає декларації більше одного року та не має заборгованості по податках, що є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Відповідно до пункту третього частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Ухвалою суду від 24 вересня 2013 року у справі відкрито скорочене провадження.
Ухвалу про відкриття скороченого провадження відповідач отримав 22 жовтня 2013 року, що підтверджується його особистим підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 15).
У визначений судом строк відповідач до суду не надіслав ні заперечення на позов, ні заяву про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Словяносербською районною державною адміністрацію 17 березня 200 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Слов'яносербському районі з 19.03.2009 за №16034 (а.с. 6).
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п.п. 20.1.37 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Пунктом 5 частини 1 статті 46 цього Закону встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Відповідно до пункту третього частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що остання декларація про доходи була надана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 06 квітня 2009 року (а.с. 8-9).
Згідно довідки від 20 вересня 2013 року №17-0 платник податків ОСОБА_1 заборгованості із сплати податків і зборів не має (а.с. 10).
Приймаючи до уваги, що відповідач не має заборгованості перед бюджетом і протягом року не подає до податкової інспекції податкові декларації, документи фінансової звітності відповідно до закону, а саме з 2009 року, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», статтями 16, 20, 41, 63, 67 Податкового кодексу України, суддя,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Після набрання постановою законної сили направити її копію до державного реєстратора реєстраційної служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області (місцезнаходження: 93701, Луганська область, смт.Слов'яносербськ, вул.Леніна, буд.65) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Захарова