Рішення від 05.11.2013 по справі 185/8763/13-ц

Справа № 185/8763/13-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Врони А.О., при секретарі - Константіновій К.Г., за участю позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2А.о., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлоград позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання правочину удаваним та визнання права власності на автомобіль, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, в якому просить визнати правочин, укладений 14 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у формі довіреності реєстровий № 278 на право управляти та розпоряджатися з правом зняття з обліку у ДАІ, продавати, обмінювати, страхувати, віддавати у заставу та оренду, одержувати гроші від продажу та оренди, та керувати автомобілем ФОРД СІЄРРА, 1987 року випуску, VIN WFOFXXGDBFHU25967, реєстраційний номер 10483АЕ, удаваним, встановити, що правочин у формі довіреності реєстровий № 278 від 14 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був вчинений для приховання правочину купівлі-продажу автомобілю ФОРД СІЄРРА, 1987 року випуску, VIN -WFOFXXGDBFHU25967, реєстраційний номер 10483АЕ, визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ФОРД СІЄРРА, 1987 року випуску, VIN WFOFXXGDBFHU25967, реєстраційний номер 10483АЕ.

Позов мотивовано тим, що наприкінці січня 2011 року позивач ОСОБА_1 домовився з відповідачем ОСОБА_2А.О. про купівлю належного останньому автомобіля ФОРД СІЄРРА, реєстраційний номер НОМЕР_1. 14 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено правочин у формі довіреності (посвідчена приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 278) на право управляти та розпоряджатися з правом зняття з обліку у ДАІ, продавати, обмінювати, страхувати, віддавати у заставу та оренду, одержувати гроші від продажу та оренди, та керувати автомобілем ФОРД СІЄРРА, 1987 року випуску, VIN WFOFXXGDBFHU25967, реєстраційний номер 10483АЕ. У той же день позивач передав відповідачу обумовлену суму купівлі-продажу 15000 гривень. Ціна договірна, автомобіль на момент купівлі був після ДТП. Транспортувати автомобіль до органів ДАІ не було можливості за технічним станом автомобіля, з цієї причини було прийнято рішення отримати довіреність з подальшою умовою, укласти та зареєструвати договір купівлі-продажу. Відповідач ОСОБА_2А-О. (продавець) передав автомобіль ФОРД СІЄРРА, 1987 року випуску, VIN - WFOFXXGDBFHU25967, реєстраційний номер 10483АЕ у власність позивачу ОСОБА_1 (покупцеві), а позивач ОСОБА_1 (покупець) прийняв автомобіль ФОРД СІЄРРА, 1987 рок; випуску, VIN - WFOFXXGDBFHU25967, реєстраційний номер 10483АЕ сплатив за нього 15 000 гривень. Таким чином, позивач та відповідач виконали усі істотні умови договору купівлі-продажу. А правочин у формі довіреності реєстровий № 278 від 14 лютого 2011 року між ОСОБА_2А-О. та ОСОБА_1 був вчинений для приховання правочину купівлі-продажу автомобілю ФОРД СІЄРРА, 1987 року випуску VIN - WFOFXXGDBFHU25967, реєстраційний номер 10483АЕ. Крім того, позивач більш двох років відкрито та правомірно володів та користувався автомобілем, відновив працездатний стан автомобіля, проводи: його капітальний та поточний ремонт, слідкував за його технічним станом 09.11.2011 р. та 09.11.2012 р. позивач проводив страхування цивільно-правове відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав. Проте судом з огляду на ч.4 ст.174 ЦПК України постановлено ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову, продовжено судовий розгляд, оскільки визнання відповідачем позову суперечить закону.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказав, що був присутній 14 лютого 2011 року при посвідченні приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 довіреності ОСОБА_2, підтвердив, зі змістом довіреності ознайомили присутніх. Також вказав, що ОСОБА_1 відремонтував автомобіль ФОРД СІЄРРА за свій кошт. Повідомив, що за інформацією, отриманою ним в Державній автомобільній інспекції на даний час автомобіль знаходиться в розшуку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказав, що знає, що ОСОБА_1 ремонтував автомобіль ФОРД СІЄРРА за свій кошт, за весь час користування автомобілем він особисто не знав, щоб ОСОБА_2 заявляв претензії щодо автомобіля.

З'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази по справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

14 лютого 2011 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 була посвідчена довіреність ОСОБА_2, якою він уповноважив ОСОБА_3, ОСОБА_1 розпоряджатися від його імені продати, обміняти, передавати в оренду, позичку, заставляти в забезпечення його власних зобов'язань, а також при здійсненні повноважень за цією довіреністю керувати належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ЯАА №719146, виданого Павлоградським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, 29 січня 2003 року, транспортним засобом марки - ФОРД СІЄРРА, випуску - 1987 року, V1N - WFOFXXGBBFHU25967, колір - сіра перлина, тип ТЗ - седан, державний номерний знак - 10483 АЕ та зареєстрований там же.

Вказаний транспортний засіб на момент розгляду справи зареєстрований за відповідачем, що не заперечувалось сторонами.

Так, відповідно до діючого законодавства в Україні власники транспортних засобів зобов'язані їх зареєструвати в порядку, передбаченому затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 з послідуючими змінами Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів і в результаті цього отримати у підрозділі Державтоінспекції свідоцтво про реєстрацію, яке і є документом, що підтверджує право власності на транспортний засіб.

Перехід права власності, в тому числі і на підставі відповідних угод, фіксується державною реєстрацією транспортних засобів, що проводиться на підставі заяв власників і поданих ними документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу.

Зазначений вище порядок у пункті 8 наводить перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу та передбачає, що ці документи повинні бути засвідченні підписом відповідної особи, що скріплені печаткою.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, ніж ті, які передбачені правочином (п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року). Сторони в удаваному правочині діють свідомо для досягнення певної особистої користі, їх дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди. Отже, наміру однієї сторони на укладення удаваної угоди недостатньо.

Згідно з вимогами частин 1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, позивачем в обґрунтування позову не надано жодних доказів на підтвердження удаваності дій сторін при вчиненні оспорюваного правочину, які б були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховували іншу волю учасників угоди.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наміру ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 укласти договір купівлі-продажу автомобіля та доказів, які б свідчили про досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов такого договору купівлі-продажу.

Розписка ОСОБА_2, в якій вказано, що він продав автомобіль марки - ФОРД СІЄРРА, випуску - 1987 року, колір - сіра перлина, тип ТЗ - седан, державний номерний знак - 10483 АЕ шляхом укладення генеральної довіреності на ОСОБА_1, ОСОБА_3 не є належним доказом укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України визначено інший порядок купівлі-продажу транспортних засобів.

Суд також бере до уваги положення ст.5 Закону України “Про нотаріат” та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (наказ Міністерства юстиції України №40/5 від 3 березня 2004 року) згідно яких нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій. Невиконання чи неналежного виконання таких обов'язків приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, згідно із ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на пояснення сторін та покази свідків, докази, надані у справі, суд приходить до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання правочину удаваним, встановивши укладання договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання правочину удаваним та визнання права власності на автомобіль - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення в повному обсязі складено 06 листопада 2013 року.

Суддя А. О. Врона

Попередній документ
34728397
Наступний документ
34728399
Інформація про рішення:
№ рішення: 34728398
№ справи: 185/8763/13-ц
Дата рішення: 05.11.2013
Дата публікації: 20.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу