05 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5886/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі судового засідання - Ковальові Д.О.,
за участю:
представника позивача - Хоміч Л.В.,
представника відповідача - Нагайника М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності, -
08 жовтня 2013 року Державна екологічна інспекція в Полтавській області Державної екологіяної інспекції України звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідач не отримав необхідного дозволу на розміщення відходів та ліміту до нього, що є підставою для тимчасової заборони (зупинення) діяльності в частині утворення та розміщення відходів до отримання такого дозволу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування письмових заперечень зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп" не внесено до переліку власників відходів, яким необхідно одержати ліміт на утворення та розміщення відходів, у зв"язку із чим отримання дозволу на розміщення відходів для відповідача є необов'язковим.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, що у період з 13.05.2013 року по 30.05.2013 року позивачем здійснено перевірку відповідача на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт № 287/01-01-14.
В ході перевірки виявлено та зафіксовано у акті, що при натурному обстеженні земельної ділянки відповідача виявлено розміщення відходів (цегляних уламків, будівельних матеріалів та поліетилену).
На підставі акту перевірки 06.06.2013 року Державною екологічною інспекцією у Полтавській області з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки винесено припис № 06-21-57, в пункті 7 якого приписано отримати дозвіл на розміщення відходів і ліміти на утворення та розміщення відходів до 01.08.2013 року.
У період з 18.09.2013 року по 24.09.2013 року Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведена позапланова перевірка в частині виконання припису від 06.06.2013 року № 06-21-57, за наслідками якої складено акт № 542/01-01-14 та винесено припис від 30.09.2013 року № 06-21-106, в тому числі, про отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів, зі строком виконання до 15.12.2013 року.
У зв'язку із невиконанням припису позивач звернувся до суду про тимчасову заборону (зупинення) діяльності до отримання відповідного дозволу.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначено Законом України «Про відходи» від 5 березня 1998 року №187/98-ВР (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 1 якого відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.
Частиною 4 статті 33 Закону України «Про відходи» передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Відповідно до пункту 10 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218 (зі змінами та доповненнями) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за поданням райдержадміністрацій до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).
Пунктом 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів передбачено, що органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення і розміщення відходів, не є обов'язковим для усіх без виключення суб'єктів господарювання, оскільки їм передує обов'язок суб'єктів владних повноважень - як місцевих державних адміністрацій, так і органів Мінекоресурсів, вчиняти певні дії, а саме визначити перелік суб'єктів, які мають отримати ліміти, визначити спеціальні місця для розміщення відходів, та надіслати відповідні повідомлення таким суб'єктам тощо.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем отримувалось відповідне повідомлення щодо необхідності подання та погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013 рік, позивачем суду не надано.
Механізм надання суб'єктами господарювання незалежно від форми їх власності послуг з вивезення побутових відходів у містах, селищах і селах, визначено Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року №1070, якими передбачено, що послуги з вивезення побутових відходів надаються на підставі договору, який укладається між фізичною або юридичною особою та виконавцем послуг.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи» послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органами місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що позивачем (Замовник) укладено договори із Диканською сільською радою від 29.01.2013 року № 4, Диканським ККП від 17.05.2013 року № 75, ТОВ "Джерела Майбутнього" від 01.07.2013 року № 1/5 щодо виконання робіт із збирання, перевезення, зберігання та організації утилізації відходів, власником яких є замовник, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги.
Відповідно до пункту 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року №1218, із змінами згідно Закону N 748 ( 748-2013-п ) від 07.08.2013 року, до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать: власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року N 1360 (1360-98-п) "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 35, ст. 1307).
Позивачем не надано суду належних доказів того, що відповідач включений до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. N 1360.
Таким чином, оскільки відповідач належить до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, тому дозвіл на розміщення цих відходів для відповідача не встановлюється.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (зі змінами та доповненнями) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Згідно з пунктом 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2751 від 29.10.1992 року, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.
Між тим, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач звільнений від обов'язку одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, а також від одержання дозволу на розміщення відходів.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2013 року.
Суддя А.Б. Головко