Справа № 429/9980/12
06 листопада 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М. М.,
при секретарі судового засідання Лисовій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Верона", про відшкодування збитків, -
У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом , у якому згідно уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку в рахунок відшкодування збитків 80496 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у липні 2011 року він зібрав урожай зерна пшениці у кількості 45680 кг., вартістю 100496 грн. 15.07.2011 р. позивач звернувся до свого знайомого ОСОБА_3 з проханням допомогти вирішити питання із зберіганням зерна пшениці, який у свою чергу домовився в усному порядку про зберігання зерна з ОСОБА_2, який, будучи представником ТОВ "ТК Верона" мав укладений договір складського зберігання з ДП ДАК "Хліб України" Павлоградський КХП. В усному порядку, за погодженням з позивачем, ОСОБА_3 домовився з ОСОБА_2 про зберігання зерна пшениці, зі сплатою 30 грн. на місяць за зберігання однієї тони зерна, термін закінчення зберігання був визначений з моменту пред'явлення вимоги про повернення зерна. Після досягнення усної згоди, позивач передав зерно відповідачу ОСОБА_3, який за вказівкою відповідача ОСОБА_2 доставив зерно в ДП ДАК "Хліб України" Павлоградський КХП. Без відома позивача ОСОБА_2 продав зерно невідомим позивачу особам. Позивач звернувся до відповідачів з вимогою повернути зерно або сплатити його вартість у розмірі 100496 грн., проте у квітні 2012 р. відповідачі сплатили йому лише 20000 грн. Тому позивач просить задовольнити його позов та стягнути з відповідачів судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що працює в ТОВ "ТК Верона". Він періодично співпрацює з ОСОБА_3, який продає йому зерно, за яке він вчасно розраховувався. На зберігання ОСОБА_3 зерно йому не передавав. Чиє зерно продавав йому ОСОБА_3, йому не відомо. З позивачем жодних договорів не укладав, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що у 2011 році до нього звернувся позивач з проханням допомогти передати зерно на зберігання. Він звернувся до свого знайомого ОСОБА_2, який був представником ТОВ "ТК Верона". Він передав зерно ОСОБА_2, який повідомив, що коли власнику зерна потрібні гроші, щоб звернувся до нього. В подальшому він дав позивачу номер телефону ОСОБА_2, і вони вже спілкувались з приводу зерна особисто. Також відповідач пояснив, що він передавав позивачу гроші у сумі 20000 грн. від ОСОБА_2
Представник третьої особи - ТОВ "ТК Верона" у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.
Згідно зі ст. ст. 11, 58 - 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
У відповідності до ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт укладання договору зберігання між позивачем та відповідачами договору зберігання.
Товарно-транспортні накладні - №21647 від 16.07.2011 р. та №21633 від 16.07.2011 р. не є підтвердженням факту укладання договору зберігання, оскільки з них вбачається, що з ТОВ "ТК Верона" було доставлено до Павлоградського КХП зерно пшениці загальною вагою 45680 кг. У вказаних накладних зазначено лише відомості про відправника, пункт відправки та пункт розгрузки вантажу. Відомостей про власника товару зазначені документи не містять.
Отже, позивач, всупереч вимогам ст.10 ЦПК України не надав суду належних доказів в підтвердження своїх вимог про укладання між сторонами договіру зберігання, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10,11,57,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Верона", про відшкодування збитків - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_5
Згідно з оригіналом. Суддя М.М. Перекопський