Справа № 185/8789/13-ц
24 жовтня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., при секретарі - Константіновій К.Г., за участю представника заявника - ОСОБА_1, заявника - ОСОБА_2, державного виконавця - Щепіної І.О., представників заінтересованої особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5, заінтересована особа ОСОБА_6, -
27 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5, в якій просить визнати дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5, які виявились в призначенні розміру заборгованості по аліментам неправомірними, зобов'язати відкликати постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направити на місце роботи нову постанову про звернення стягнення аліментів згідно рішення суду.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 згідно виконавчого листа №2-6575 від 28.10.2005 року, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання сина добровільно сплачував аліменти стягувачу, про що ставив до відома відділ Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області та надав в підтвердження чеки. Протягом останніх трьох років стягувач виїхала мешкати до Іспанії і в цей час ОСОБА_2 аліменти не платив. Проте протягом всього часу ОСОБА_2 працював на шахті «Західно-Донбаська», з нього утримувалися аліменти на інших дітей за виконавчими листами. Державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області за весь час несплати ОСОБА_2 аліментів протягом трьох років ОСОБА_2 до відділу ДВС не викликав, ніяких дій щодо стягнення аліментів не вчиняв, тому заявник вважає, що заборгованість виникла у зв'язку з бездіяльністю державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.
В судовому засіданні представник заявника підтримав доводи скарги, просив її задовольнити в повному обсязі. Додатково вказав, що державний виконавець не виконувала вимоги Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання рішення суду щодо стягнення аліментів з заявника протягом трьох років.
В судовому засіданні заявник пояснив, що добровільно сплачував аліменти на утримання дитини на користь ОСОБА_6 до того як дитина разом з ОСОБА_6 виїхала до Іспанії, після цього аліменти не сплачував, державному виконавцю повідомив про виїзд стягувача з дитиною до Іспанії.
В судовому засіданні державний виконавець пояснила суду, що 23.10.2012 року прийняла до свого провадження дане виконавче провадження, після чого 14.11.2012 року направила виклики боржника та стягувача до виконавчої служби з приводу виконання рішення суду щодо стягнення аліментів, вказала, що у неї в провадження перебувають 2000 виконавчих проваджень, на її виклик ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не з'явились. В серпні 2013 року стягувач надала до органу ДВС заяву про стягнення з боржника заборгованості зі сплати аліментів, після чого державний виконавець нарахувала заборгованість та винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи просив відмовити в задоволенні скарги, підтримав доводи заперечення на скаргу, згідно яких вказав, що скарга на дії державного виконавця є необґрунтованою, заявник фактично оспорюючи розмір заборгованості по аліментам, обрав невірний спосіб захисту своїх прав шляхом оскарження дій державного виконавця, оскільки питання встановлення строку заборгованості по аліментам та звільнення від її сплати регулюється нормами ст.197 СК України, порядок визначення заборгованості по аліментам регулюється ст.195 СК України. Враховуючи, що державний виконавець визначив розмір заборгованості по аліментам згідно вищевказаних правил, встановлених ст.195 СК України, то й відсутні правові підстави задля задоволення його скарги. ОСОБА_2 в серпні 2013 року писала заяву про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини за ст.164 КК України. Немає ніяких підстав для відкликання постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника, оскільки саме такий спосіб виконання рішень про стягнення аліментів прямо передбачений і нормами СК України, і положеннями Закону України «Про виконавче провадження», при цьому відкликання самої постанови можливе лише в разі припинення стягнення аліментів як таких, що також є причиною для відмови в задоволенні скарги. Прохаючи визнати дії державного виконавця неправомірними, заявник не вказує, які конкретно норми Закону України «Про виконавче провадження» порушив державний виконавець, в чому виявилося таке порушення та до яких наслідків призвело.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга на дії державної виконавчої служби задоволенню не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2006 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа 2-6575 від 28.10.2005 року, виданого 14.11.2005 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно постанови від 09.08.2013 року ВП№39231203 державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 постановлено звернути стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів та заборгованості зі сплати аліментів.
При здійсненні своїх повноважень державний виконавець, зокрема, керується положеннями Закону України "Про виконавче провадження", яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Як вбачається з тексту заяви ОСОБА_2, заявник протягом останніх трьох років аліменти не платив, оскільки стягувач виїхала мешкати до Іспанії.
Проте як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, виконавчий лист №2-6575 від 28.10.2005 року, виданий Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення аліментів з заявника на користь ОСОБА_6 на утримання сина відкликано не було.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.68 вищевказаного Закону України стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Положеннями ч.ч.3,4 ст.70 вищевказаного Закону України із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів - п'ятдесят відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
Відповідно до частин 1,4 ст.195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
З огляду на те, що боржник знав про існування виконавчого провадження щодо стягнення з нього аліментів, проте аліменти не сплачував у зв'язку з чим утворилась заборгованість за сплати аліментів, суму якої розрахував державний виконавець, яка до суду оскаржена не була, державний виконавець на виконання вимог Закону України постановив звернути стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів та заборгованості зі сплати аліментів, суд не вбачає підстав для визнання дій державного виконавця, які виявились в призначенні розміру заборгованості по аліментам неправомірними та зобов'язання відкликати постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направити на місце роботи нову постанову про звернення стягнення аліментів згідно рішення суду, про що просить заявник.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5, заінтересована особа ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст.ст.10,11,383, 387, 388 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5, заінтересована особа - ОСОБА_6.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя:
ОСОБА_8