Справа № 185/9448/13-ц
07 листопада 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., при секретарі - Константіновій К.Г., за участю позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 22 лютого 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивовано тим, що відповідач є матір'ю їх неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачем. Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає у добровільному порядку. При цьому позивач вказує, що звертався до відповідача з вимогами про добровільну сплату нею аліментів, що підтверджується листами з повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.07.2012 року, 28.07.2012 року, 31.08.2012 року.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі на підставі доводів, викладених в позовній заяві та враховуючи показання свідків.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
В судовому засіданні допитано свідка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вона пояснила, що працює квартальною, вказала, що ОСОБА_3, син позивача, проживає з батьком вже 2 роки.
В судовому засіданні допитано свідка, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Вона пояснила, що є сусідкою позивача, знає його дуже давно з 2000 року, вказала що син позивача ОСОБА_6, проживає з батьком, мати дитини вже 3 роки не підтримує з ним стосунків. Зазначила, що 1 рік точно позивач проживає разом з сином за вказаною адресою. Також пояснила, що була свідком подій, коли державний виконавець прийшов забирати сина позивача ОСОБА_6 до матері, проте ОСОБА_3 відмовився жити з матір'ю, залишився жити з батьком, також вказала, що тоді позивач просив ОСОБА_2, матір ОСОБА_6, надавати матеріальну допомогу на утримання сина, проте вона відмовилась.
В судовому засіданні допитано свідка, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, сусіда позивача, який пояснив, що був свідком подій, коли державний виконавець прийшов забирати сина позивача ОСОБА_6 до матері, проте ОСОБА_3 відмовився жити з матір'ю, залишився жити з батьком, також вказав, що тоді позивач просив ОСОБА_2, матір ОСОБА_6, надавати матеріальну допомогу на утримання сина, проте вона відмовилась.
З'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази по справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, син ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживає разом з батьком, знаходиться у нього на утриманні.
Сторони в досудовому порядку не дійшли згоди щодо порядку та розміру сплати аліментів на утримання дитини.
Позивач надсилав поштою за адресою м.Павлоград, вул.Дзержинського, 47/3, відповідачу листи-претензії щодо виконання обов'язку матері по утриманню сина ОСОБА_3 (а.с.9-15).
У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У відповідності до ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України (яка визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі).
Відповідно ч.1 ст.191 ЦПК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
При цьому стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов'язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.
Таким чином, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.
Однак позивачем не доведений факт ухилення відповідача від сплати аліментів після його письмових вимог і до пред'явлення позову.
У відповідності до п.3 ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.79,88,208-210,212-215,218,224-232 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 12 вересня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі - 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Рішення в повному обсязі складено 11 листопада 2013 року.
Суддя А. О. Врона