Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2013 р. Справа №805/13435/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год. 35 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Лазарєва В.В
за участю секретаря судового засідання Кан О.А.
представника позивача Шевчунаса М.А.
представника відповідача Аділової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконним та скасування припису № 169 від 15.05.2013 року, -
У вересні 2013 року ТОВ «СРЗ» звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконним та скасування припису № 169 від 15.05.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.05.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області за результатами позапланової перевірки ТОВ «СРЗ», були встановлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме встановлено виконання будівельних робіт будівлі вагової, ваг (в тилу дев'ятого причалу), а також будівлі туалету біля радіо монтажної ділянки, без документу, що надає право на їх виконання. Також встановлено факт експлуатації будівлі вагової та вагів без вводу в експлуатацію, що порушує п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складено відповідний акт. Відповідачем видано оскаржуваний припис № 169 від 15.05.2013 року. Згідно із вказаним приписом позивача зобов'язано: 1) зупинити експлуатацію будівлі вагової та вагів (в тилу дев'ятого причалу) за адресою: пр. Адмірала Луніна, 2 у м. Маріуполі з моменту отримання припису; 2) оформити документацію на будівлю вагової, вагів, туалету за адресою: м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 2, згідно діючого законодавства в строк до 17.06.2013 р.
Позивач вважає вказаний приписів протиправними з огляду на те, що у приписі не зазначено конкретно, що це за будівлі, де вони розташовані в натурі та на плані схеми, їх характеристики (розмір, матеріал, з якого вони зроблені і т.п.). При цьому, з зазначеного припису, не зрозуміло які саме документи повинен оформити позивач, в усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Також, позивач зазначає, що у відповідності до рішення господарського суду Донецької області за ТОВ «СРЗ» визнано право власності на сторожку (будівля вагової), та мощення (ваги), а отже, на вказані в акті перевірки будівля вагової у технічному паспорті зазначена як сторожка, а ваги - як мощення, в позивача належним чином оформлені всі документи, які необхідні відповідно до норм діючого законодавства України.
Стосовно будівництва туалету біля радіомонтажної ділянки позивач зазначив, що даний об'єкт було побудовано у 2002 році державним підприємством «Азовський судноремонтний завод», що підтверджується відповідною інвентарною карткою № 8937 від 25.12.2002 року, з присвоєнням відповідного інвентарного номеру 12727 та у червні 2003 року передано у оренду у складі цілісного майнового комплексу ТОВ «СРЗ», на підставі Договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ТОВ «СРЗ». Отже, вказана будівля є власністю держави та не належить позивачу.
Окрім того, позивач зазначив, що заборона експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, була прийнята без відповідного письмового рішенням керівника Інспекції чи його заступника.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати припис відповідача № 169 від 15.05.2013 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також, представник позивача додатково зазначив, як підставу, що свідчить про незаконність припису, те що жодним належним доказом не доведено експлуатації вагової.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову вважаючи, що оскаржуваний припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, повністю відповідає вимогам чинного законодавства, про що надала письмові заперечення та докази в їх обґрунтування.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
На підставі листа прокуратури Донецької області № 07/2/1-301 вих-13 від 07.05.2013 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області видано наказ № 112 від 07.05.2013 року «Про проведення позапланового заходу держаного контролю» строком дії направлення з 08.05.2013р. до 16.05.2013р.
15 травня 2013 року посадові особи Інспекцій, у присутності представника позивача, була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «СРЗ», за результатами якої встановлено факт виконання будівельних робіт будівлі вагової та вагів в тилу дев'ятого причалу, а також будівлі туалету біля радіомонтажної ділянки без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також встановлено факт експлуатації будівлі вагової та ваг без вводу в експлуатацію, що порушує п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Про що відповідачем складено відповідний акт (а.с. 9).
Також 15.05.2013 року посадовою особою Інспекцій винесено припис № 169 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого вимагається зупинити експлуатацію будівлі вагової та вагів в тилу дев'ятого причалу за адресою: пр. Адмірала Луніна, 2 у м. Маріуполі з моменту отримання припису; оформити документацію на будівлю вагової, вагів, туалету згідно діючого законодавства в строк до 17.06.2013 р. (а.с. 10).
Позивач оскаржує вказаний припис Інспекції, як такий, що суперечить вимогам діючого законодавства.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
Згідно із ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно п. 1 Порядку № 553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції та інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Такі ж повноваження посадових осіб Інспекції визначені п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від 23 травня 2011 р. № 553.
Згідно із п. 16 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17).
Як вже було зазначено вище, за результатами перевірки та виявлених порушень будівельних норм, 15.05.2013р. Інспекцією у відношенні позивача було видано припис № 169 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме зобов'язано ТОВ «СРЗ» зупинити експлуатацію будівлі вагової та вагів в тилу дев'ятого причалу за адресою: пр. Адмірала Луніна, 2 у м. Маріуполі з моменту отримання припису; оформити документацію на будівлю вагової, вагів, туалету згідно діючого законодавства в строк до 17.06.2013 р.
Підставною для видання оскаржуваного припису стали порушення позивачем вимог ст. 34, п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Про що відповідачем складено відповідний акт.
Так, що стосується оформлення документів на будівлю вагової, вагів, туалету згідно діючим законодавством, суд зазначає наступне.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 18 липня 2012 року у справі № 5006/31/31пн/2012 за товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» визнано право власності на сторожку (літ. А4-1) загальною площею 7,2 кв.м, навіс (літ. А5-1), мощення І, що розташовані за адресою: м. Маріуполь, пр-т Луніна, 2 (а.с.26-28). Зі змісту даного рішення вбачається, що в результаті проведення технічної інвентаризації станом на 27.10.2011 року № 343, КП Маріупольського БТІ був встановлений факт самовільного будівництва сторожки (літ. А4-1) загальною площею 7,2 кв.м, навісу (літ. А5-1), мощення І. Право власності на вказане майно зареєстровано за позивачем відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав 16.08.2012 року (а.с. 29).
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що вказані в акті перевірки відповідача вагова у технічному паспорті зазначена як сторожка, а ваги - як мощення. Наведене підтверджується копією технічного паспорту на громадський будинок - нежитлове приміщення - вагова, розташованого у м. Маріуполі, пр-т Луніна, 2 (а.с. 21-25).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У відповідності до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Частиною 1 вказаної статті передбачено, що форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається відповідним порядок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок № 461).
Пунктом 10 Порядку № 461 встановлено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що вищеперелічені об'єкти (будівля вагової, ваги) повинні бути прийняті в експлуатацію у визначеному законом порядку.
Факт експлуатації позивачем будівлі вагової та вагів підтверджується регулярною повіркою останніх, про що свідчать відповідні відмітки у паспорті ((таблиця 4) а.с. 113).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про експлуатацію позивачем закінчених будівництвом об'єктів (будівля вагової, вагів), які не прийняті в експлуатацію, суд вважає, що вимоги припису щодо оформлення відповідної документації є законними та обґрунтованими.
Стосовно будівлі туалету біля радіомонтажної ділянки, суд зазначає наступне.
На спростування факту будівництва будівлі туалету саме позивачем, представником позивача зазначено, що вказаний туалет було побудовано у 2002 році ще за часів державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» та прийнята позивачем у оренду у складі цілісного майнового комплексу у червні 2003 року.
Суд вважає, що позивачем не доведено факт передачі до оренди приміщення туалету біля радіомонтажної будки, який за доводами позивача збудований ще за часів державного підприємства «Азовський судоремонтний завод» в 2002 році, оскільки відсутні акт прийому - передачі та додатки до договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003, де було б зазначено, що спірна будівля туалету входить до цілісного комплексу.
Надані позивачем документи: договір оренди № 1055/03 від 17.06.2003 року; зміни до вказаного договору; перелік основних засобів цілісного майнового комплексу «Азовський судоремонтний завод» станом на 30.11.2004 року, в якому за № 4273 зазначено туалет (причал №1), за інвентарним номером 12727, що підписаний лише позивачем; інвентарна картка обліку основних засобів № 8937, акт оцінки цілісного майнового комплексу, судом не приймаються до уваги як докази, оскільки будівля туалету не має літери, відповідно до правил технічної інвентаризації, та місце її знаходження на причалі, в цих документах не зазначено.
Окрім того, зазначені документи є внутрішніми документами бухгалтерського обліку та не підтверджені орендодавцем. При цьому, в технічному паспорті, виготовленому на весь цілісний комплекс, відсутня зазначена будівля туалету, що також не спростовано позивачем під час розгляду справи.
Отже позивачем не доведено час будівлі туалету ще за часів державного підприємства «Азовський судоремонтний завод» в 2002 році, не надано дозвільних документів на його будівлю, тому підстав вважати, що зазначена будівля була побудована до прийняття в оренду у складі цілісного майнового комплексу у червні 2003 року, у суду не має.
Вищевказані обставини також встановлені рішенням Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.009.2013 року у справі № 805/9697/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови № 176 від 14.06.2013 року про накладення штрафу у сумі 20646,00 грн. за правопорушення у сфері містобудування (а.с. 60-64).
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, факт існування будівлі туалету на час проведення позапланової перевірки без оформлення відповідних документів, свідчіть про обґрунтованість вимог оскаржуваного припису, щодо цієї будівлі.
Посилання позивача на те, що йому незрозуміло, які саме документи він повинен оформити, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки таки твердження не свідчать про незаконність самого припису № 169 від 15.05.2013 року.
Щодо вимог припису про зупинення експлуатації будівлі вагової та вагів в тилу дев'ятого причалу, суд зазначає наступне.
Пунктом 9 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
У відповідності до наказу першого заступника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С.Т. від 15.05.2013 року № 117, останній, згідно до наданих законом повноважень, прийняв рішення про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, не прийнятих в експлуатацію будівлі вагової та вагів (в тилу дев'ятого причалу) за адресою: пр. Адмірала Луніна, 2 у м. Маріуполі.
Таким чином, з урахуванням наявного вмотивованого письмового рішення заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, не прийнятого в експлуатацію, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного припису відповідача в частині зупинення експлуатації будівлі вагової та вагів в тилу дев'ятого причалу.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, у відповідності до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та наявні сторонами докази, суд вважає оскаржуваний припис Інспекції № 169 від 15.05.2013 року «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» таким, що складений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «СРЗ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконним та скасування припису № 169 від 15.05.2013 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконним та скасування припису № 169 від 15.05.2013 року - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 05 листопада 2013 року.
Постанова виготовлена у повному обсязі 11 листопада 2013 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лазарєв В.В.