Справа № 210/8122/13-ц
Провадження № 2-з/210/135/13
"29" жовтня 2013 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про забезпечення позову,
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. З метою забезпечення наданого позову та перевірки майна відповідача Позивач просить суд витребувати довідку про наявність у приватній власності відповідача будь-якого рухомого та нерухомого майна. А також, у разі наявності будь-якого майна, яке належить відповідачеві на праві приватної власності, накласти на дане майно арешт.
Ознайомившись із змістом заяви, суд прийшов до переконання, що заява не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України з урахуванням наступного.
Позивач у прохальній частині своєї заяви просить забезпечити позов шляхом витребування з відділу ДАІ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області інформаційну довідку про наявність у приватній власності відповідача будь-якого рухомого чи не рухомого майна, що відноситься до способів забезпечення судом доказів відповідно до ст. 133 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.
Згідно з ст. 134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.
У поданій заяві заявник об"єднав вимоги, які за своєю правовою природою стосуються різних інститутів цивільного процесу: забезпечення доказів та забезпечення позову. При цьому, забезпечення доказів та забезпечення позову підлягають оплаті судовим збором кожен окремо.
Крім того, заява про забезпечення доказів, окрім доказів оплати судового збору, має містити відомості та докази, що позивач самостійно не має можливості надати суду докази, які клопоче забезпечити.
Що стосується вимог про забезпечення позову, подана заява не відповідає вимогам ст. 151-152 ЦПК України.
В силу положень ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. При цьому, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Однак, зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач бажає перевірити наявність майна, а у разі наявності такого майна недопущення його можливого продажу.
При цьому, позивач взагалі не вказує на обставини, які свідчать про наявність у відповідача майна і про намір його реалізувати.
Слід також зазначити, що забезпечення позову має бути співмірним із заявленим позовом.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику.
Таким чином, позивачу необхідно конкретизувати у своїй заяві: майно, що перебуває у власності відповідача, який вид забезпечення позову може бути застосований судом, докази того, що невжиття заходів забезпечення позову утриднить виконання рішення суду у випадку задоволення пред"явленого позову.
Також позивачу слід звернути увагу, що витребування доказів не є способом забезпечення позову, а віднесено до способів забезпечення доказів, і такі вимоги не розглядаються в порядку ст. 151-153 ЦПК України.
Враховуючи викладене, вважаю, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, тому вважаю необхідним повернути її заявнику.
Керуючись ч.8 ст. 153 ЦПК України, суддя, -
Матеріали заяви подані ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про забезпечення позову - повернути заявнику, про що повідомити позивача.
Роз'яснити заявникові, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду із такими ж вимогами за умови дотримання вимог ст. 151-153 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого рогу протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині - ухвала остаточна і апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя:
ОСОБА_1