Справа № 2-а-2561/2010
29 листопада 2010 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Лихосенко М.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
У вересні 2010 позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить поновити строк звернення до адміністративного суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату їй, як дитині війни, недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006 має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України, яким було визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, у зв"язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Представник відповідача в своїх запереченнях посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим просить в позові відмовити.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку скороченого провадження та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням та перебуває на обліку у УПФ України в Ленінському р-ні м.Запоріжжя.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік»від 20.12.2005р. дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»від 19.01.2006р., який набрав чинності 15.03.2006р., до ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006р. пільги, встановлені ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.
Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 р. та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006р.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ЗУ„Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006р. дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 р. діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачці щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006р. дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006р. здійснення доплат визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 р, Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Законом України «Про державний бюджет 2007»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»був викладений внаступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007р., N 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни".
Ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Питання про поновлення строку при відкритті провадження судом не вирішувалося.
Суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 99, 100 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м.Запоріжжя.
Суддя: