06.11.13р. Справа № 904/7484/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавит", м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 2 286,59 грн.
Суддя Турчин С.О.
Секретар судового засідання Сергієнко П.М.
Представники:
від позивача - не з'явились
від відповідача -ОСОБА_2 дов. від 22.02.11р., ОСОБА_3 дов. від 22.01.11р.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквавит" звернулось з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2286,59грн. - основного боргу, 456,79грн. - пені, 91,99грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №565-ДНЕ від 14.06.2010 щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 26.09.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 10.10.13р.
10.10.13р. в судове засідання з'явились повноважні представники сторін. В судовому засіданні відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 30.10.13р.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що:
- згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, до позовних вимог, щодо стягнення пені у сумі 456,79грн. та 3% річних у розмірі 91,99грн. застосовується позовна давність в один рік;
- відповідач не отримував продукцію за накладними №№757,751 від 04.11.11р. наданими ТОВ "Аквавит" в обґрунтування позовних вимог;
- відповідно до умов договору поставки №565-ДНЕ від 14.06.10р., тільки покупець - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має право на отримання товару та підпису на відповідних накладних;
- фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не видавалася довіреність на одержання товару від ТОВ "Аквавит".
30.10.13р. в судове засідання з'явились повноважні представники сторін. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 06.11.13р.
06.11.13р. в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача.
Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника відповідача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
14.06.2010 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ "Аквавит" (Постачальник) укладено договір поставки № 565-ДНЕ.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначеним цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
За умовами п. 2.2 договору поставка товару на склад покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати Постачальнику. Постачальник не несе відповідальність за можливі збитки Покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.
Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше тридцяти днів з дати її поставки, відповідно до вимоги п.4.2 вказаного договору.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Предметом спору у даній справі є розрахунки за поставлений товар, а відтак кожна сторона повинна довести виконання нею зобов'язань виключно на підставі відповідних доказів, первинних бухгалтерських документів, які складаються при передачі продукції та її оплаті за господарським договором.
Відповідно до п.5.5 договору поставки, приймання товару за кількістю та якістю відбувається на складі Покупця представником покупця відповідності чинним в Україні законодавством, в тому числі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. (П.6)та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1965р. (П-7).
Пунктом 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. встановлено, що прийом продукції здійснюється особами, уповноваженими на те керівником або замісником керівника підприємства - отримувача. Ці особи несуть відповідальність за суворе виконання правил прийому продукції.
Відповідно до матеріалів позивач посилається, як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 1737,81грн. на наявні в справі видаткові накладні №751 від 04.11.11р. та №757 від 04.11.11р.. Згідно з вказаними накладними ТОВ "Аквавит" здійснило поставку продукції на загальну суму 1737,81грн.
Як вбачається, за видатковою накладною №751 від 04.11.11р. на суму 1392,10грн. товар прийняв Кондратюк, де в графі довіреність зазначено: „Кільцева довіреність до 30.11.11р." та за видатковою накладною №757 від 04.11.2011р. на суму 345,71грн. товар прийняв Кононенко, де в графі довіреність зазначено: „Кільцева довіреність до 30.11.11р.", про що свідчать їх підписи у відповідній графі „Отримання".
Довіреності, що свідчили б про повноваження вищевказаних осіб - Кондратюка, Кононенка на отримання товару від позивача, матеріали справи не містять. Вимогу, викладену в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013р. щодо надання довіреностей на отримання товару за накладними №751 від 04.11.11р. та №757 від 04.11.11р., позивачем не виконано, відповідних довіреностей на зазначених осіб не надано.
Також суд бере до уваги пояснення відповідача, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не видавалася довіреність на одержання товару від ТОВ "Аквавит", а єдиною особою, яка має право отримувати товар та розраховуватися за нього грошовими коштам, є фізична особа - підприємець ОСОБА_1
Крім того, позивачем додано до позовної заяви:
- видаткову накладну №54110211 від 11.02.11р. на суму 238,50грн., за якою товар прийняла ОСОБА_4, де в графі довіреність зазначено: "Ген. довіреність";
- видаткову накладну №52110211 від 11.02.11р. на суму 154,67грн., за якою товар прийняв Кононенко, де в графі довіреність зазначено: "Ген. довіреність";
- довіреність на одержання цінностей, доставка яких здійснюється центрально кільцевим перевезенням від 01.11.11р. на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зі строком дії з 01.11.11р. до 30.11.11р.
Враховуючи вищевикладене, надана позивачем в якості доказів в підтвердження отримання товару довіреність на одержання цінностей, доставка яких здійснюється центрально кільцевим перевезеннями видана 01.11.11р. на ОСОБА_4 - продавця паспорт серії НОМЕР_1 та на ОСОБА_5 - продавця паспорт серії НОМЕР_2, зі строком дії до 31.11.11р. не є належним доказом в розумінні ст.34 ГПК України, з огляду невідповідності її строку дії та переліку зазначених в ній осіб змісту вищевказаних видаткових накладних, які позивачем надано до суду.
Так, за накладною №54110211 ОСОБА_4 отримала товар 11.02.11р., тобто не в період дії наданої суду довіреності від 01.11.11р. на одержання цінностей. Видаткові накладні на отримання товару ОСОБА_5 взагалі відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, позивачем не доведено факту поставки товару позивачем відповідачу на суму 1737,81грн., а тому відсутні підстави для стягнення суми боргу у цьому розмірі.
Вимоги щодо стягнення пені, річних також є безпідставними, як похідні.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано - 11.11.2013.