Копія Справа № 2-а-2/2011 р.
21 січня 2011 року, Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді: Ніколаєва М.В.
при секретарі: Дорошенко В.В.
з участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Устинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації про перерахунок та виплату щорічної разової допомоги на оздоровлення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень та заяви про зменшення розміру позовних вимог, до управління праці та соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому, просить:
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, як особі інваліду 2 групи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, у розмірах встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги аргументуються тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Устинівської РДА, має інвалідність 2 групи, пов'язану з Чорнобильською катастрофою. Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -Закон) він має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, які, згідно з ч. 7 ст. 48 Закону, визначаються на момент виплати. Однак відповідач ухилився від виконання вимог Закону, провівши оплату допомоги на оздоровлення, у розмірі, меншому за встановлений законодавством.
Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з урахуванням уточнень та заяви про зменшення розміру позовних вимог, у повному обсязі. В судовому засіданні позивач відмовився від вимог щодо стягнення середньої вартості путівки в Україні на санаторно-курортне лікування.
Представник відповідача у судовому засідання позовних вимог не визнав. Суду надано заперечення на позов, в якому вказано, що позивач дійсно перебуває на обліку в управлінні як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії і у зв'язку з цим є інвалідом 2 групи; виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюються в межах бюджетних асигнувань.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року, відповідач здійснив позивачеві виплату 120 грн. за 2010 рік. Відповідач у запереченні також вказав, що вирішення питання щодо виділення додаткових коштів на забезпечення виконання вимог ст. 48 Закону можливе лише після збільшення бюджетних призначень.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У ч. 2 ст. 71 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має статус учасника ліквідації наслідків аварії першої категорії та є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується відповідним посвідченням: серії А № 435888 (а.с. 3), вкладкою МСЕК № 49 від 24.07.2006 р. (а.с.3).
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, які є інвалідами ІІ - групи, виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Із змісту ст. 1 Закону, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48.
Крім того, ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010рік»визначено розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2010року -869 гривень, з 1 квітня 2010 року - 888 гривень, з 1 жовтня 2010 року - 907 гривень, з 1 грудня 2010 року - 922 гривні.
Листом за № 01-67/02/1710 від 18.10.2010 року, виданим відповідачем (а.с. 5) підтверджується, що позивач отримав у 2010 році допомогу на оздоровлення в сумі 120 грн., а виплати у відповідності до вимог ст. 48 Закону не проводились.
Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, нормативні акти, якими керувався відповідач з приводу обчислення позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, не містили обмежень щодо застосування статті 48 Закону № 796-ХІІ. Оскільки, ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в 2010 році будь-яких рішень із цих питань не приймали, то, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає не постанова КМУ № 562, а саме стаття 48 Закону № 796-ХІІ.
Отже, дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, встановленому постановою КМУ № 562, є протиправними, з урахуванням положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», сум допомоги, фактично виплачених на користь позивача, та розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент виплати позивачу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що право позивача на отримання щорічної грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних заробітних плат не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки таке право декларовано державою, то, відповідно, держава, через створені нею органи, в даному випадку органи соціального захисту населення, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Практика Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірах встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а оскільки відповідачем вказане право не визнається, то цим порушуються права позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 6, 71, 86,159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат, як це визначено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше проведених за цей період виплат.
Судові витрати у справі віднести на рахунок Державного Бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови через Устинівський районний суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Устинівського
районного суду: ОСОБА_3