ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16274/13-к
провадження № 1-кп/753/529/13
"04" жовтня 2013 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
Головуючого-судді Даниленко В.В.
при секретарі Богдановій Т.І.,
за участю прокурора Облетова А.І.
підсудного ОСОБА_2
представника потерпілого ОСОБА_3
провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12013110020009384 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, ,
- у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України,
До Дарницького районного суду м. Києва 30.09.2013 року від прокурора прокуратури Дарницького району м. Києва Лисенко В.В. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110020009384 відносно ОСОБА_2, який повідомлений про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, разом із угодою про примирення, укладеною між ТОВ «Новус Україна» та підозрюваним ОСОБА_2
ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, вчиненого при наступних обставинах:
Так, ОСОБА_2 30.07.2013року приблизно о 22.30годині, знаходячись біля автомобільної стоянки ТЦ «Новус» за адресою: м. Київ, проспект Бажана, 8, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов на автомобільну стоянку ТЦ «Новус», підійшов до закупівельного візка з дитячим сидінням, який перебуває на балансі ТОВ «Новус Україна», взявши його направився за межі стоянки.
Після чого, продовжуючи свої злочинні дії направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, пройшовши через автомобільну стоянку, викотивши продуктовий візок, не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони з викраденим продуктовим візком.
Всього, ОСОБА_2 намагався таємно викрасти майно, яке перебуває на балансі ТОВ «Новус Україна» на загальну суму 1106грн.23коп.
Цивільний позов не заявлено у зв'язку з поверненням майна ТОВ «Новус Україна».
30.09.2013 року між ТОВ «Новус Україна» та підозрюваним ОСОБА_2 укладено Угоду про примирення, у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при цьому особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Також вказаною угодою визначено вид і розмір покарання, яке повинен понести ОСОБА_2, з урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся і відшкодував шкоду, завдану злочином в повному обсязі.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановленні ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між ТОВ «Новус Україна» та підозрюваним ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 03.09.2013 року про примирення між ТОВ «Новус Україна» (ЄДРПОУ 30487219) в особі ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності ТОВ «Новус Україна»» та підозрюваним ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 України і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі п»ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.