м. Чернівці 25листопада 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Руляков В. І.
суддів Петлюка В.І., Колотило О.О.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2010 року.
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю с. Рідківці Новоселицького району Чернівецької області, громадянину України, українцю, одруженому, не працюючому, раніше судимому,
обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обираючи ОСОБА_2 такий запобіжний захід, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.
На вказану постанову суду подана апеляція адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, в якій він просить скасувати постанову суду та обрати останньому запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою, зокрема у вигляді застави, посилаючись на те, що як при порушенні кримінальної справи, так і на момент звернення до суду з питання обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 по справі відсутні належно зібрані докази, які на думку захисту, є недостатніми для відповідного обвинувачення.
Також вказує, що органи досудового слідства не довели до відома ОСОБА_2, що проти нього також порушена кримінальна справа за ч.1 ст.187 КК України, чим було порушено його право на захист та оскарження вищевказаної постанови слідчого.
Крім того зазначає, що в справі не має ніяких аргументованих даних про те, що ОСОБА_2 буде перешкоджати слідстві та суду у встановлені істини по справі.
Справа №10-264/2010р. Головуючий у І інстанції: Дутка М.С.
Категорія: ст. 1652 КПК України Доповідач: Руляков В.І.
-2-
Заслухавши суддю доповідача, адвоката ОСОБА_1, який просив задовольнити подану ним апеляцію, прокурора, який просив залишити подану апеляцію без задоволення, а постанову суду без зміни, розглянувши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до обвинувачених за наявності достатніх підстав вважати, що вони будуть намагатися ухилятись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з матеріалів справи органи досудового слідства предявили ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.152 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років та ч.1 ст.187 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.
Злочини відносяться до категорії тяжких, є умисним, один з яких носить корисливий характер. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово судимий за тяжкі, умисні, корисливі злочини, за які реально відбував покарання, ці злочини ним скоєно під час непогашеної судимості, що на думку колегії суддів свідчить про те, що він для себе ніяких висновків не зробив, на шлях виправлення не став, а тому суд 1 інстанції вірно прийшов до висновку, що саме тримання під вартою, а не інший запобіжний захід, і зокрема застава, може запобігти намаганням ОСОБА_2 ухилитись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини по справі.
Згідно п.10 постанови Пленуму ВСУ №4 від 25.04.2003 року Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідствапри розгляді подання про взяття під варту суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, обвинуваченого, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.
Суд також, у відповідності до вищевказаної постанови Пленуму ВСУ, перевіряє наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для порушення кримінальної справи, а тому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта стосовно того, що по справі не має належно зібраних доказів і що вони є недостатніми для відповідного обвинувачення, так як дане питання не може вирішуватись судом на даному етапі розслідування кримінальної справи.
Враховуючи вищенаведене, а також характеристику ОСОБА_2, видану за місцем проживання, те, що останній одружений, інші доводи
-3-
апеляції, на які посилається апелянт, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування постанови суду від 16.11.2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 148, 150, 155, 165-2, 365, 366, 382 КПК України колегія суддів, -
В задоволенні апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відмовити, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2010 року, якою ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, залишити без зміни.
Головуючий, суддя В.І. Руляков
Судді:В.І. Петлюк
О.О. Колотило