07.04.09 р. № 29/12-62
Господарський суд Донецької області у складі судді Джарти В.В.
Розглянувши матеріали справи
За позовом: Прокурора Петровського району міста Донецька в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Керуюча компанія Петровського району м. Донецька” м. Донецьк
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба” м. Донецьк
Предмет спору: стягнення заборгованості у розмірі 1 670,49 грн.
Прокурор Петровського району міста Донецька в інтересах держави в особові Комунального підприємства „Керуюча компанія Петровського району м. Донецька” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба” м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1 670,49 грн.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 36 зі значком 1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва інтересів держави у суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій, бездіяльності фізичних та юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту ( ч. 2 ст. 2 ГПК України)
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 року (далі рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів .
Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, зазначених в ч. 2 ст. 2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
В п. 5 мотивувальній частині рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем по справі, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною в процесі. Таким чином прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади.
Заявляючи позов в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Керуюча компанія Петровського району м. Донецька” прокурор необґрунтовано визначив державне підприємство, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Фактично позов пред'явлено не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ст. 62 ГПК України, господарський суд, -
Відмовити Прокурору Петровського району міста Донецька в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Керуюча компанія Петровського району м. Донецька” м. Донецьк у прийнятті позову про стягнення 1 670,49 грн. заборгованості за договором про сумісне використання та обслуговування вбудованого нежилого приміщення № 9 від 01.11.2002 р. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба” м. Донецьк.
Додаток: (на адресу заявника) позовна заява з додатками на 14 арк., поштовий конверт.
Суддя