15 квітня 2009 р.
№ 35/449-07
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А.,
Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марк ОК ЛТД" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року у справі № 35/449-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марк ОК ЛТД" до Закритого акціонерного товариства ''Радмир-центр'' про спонукання до виконання умов договору та стягнення збитків,
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Марк ОК ЛТД" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються зокрема докази сплати державного мита у встановленому порядку і розміру.
Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує судове рішення в повному обсязі щодо позову, предметом якого є вимоги про спонукання до виконання умов договору та стягнення збитків в сумі 105 000 грн.
Отже, касаційна скарга на судове рішення у даній справі повинна бути оплачена державним митом, виходячи з оспорюваної суми в розмірі 525 грн. та 42,50 грн. за вимогу немайнового характеру, а позивач сплатив згідно платіжного доручення № 45 від 12.03.2009 року лише 525 грн. Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.
До того ж, згідно п. 14 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93 р. № 50, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету----------крб. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Надане позивачем платіжне доручення № 45 від 12.03.2009 року не відповідає зазначеним вимогам, оскільки на зворотній стороні цього платіжного доручення відсутня дата зарахування державного мита в доход бюджету.
Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати державного мита у встановленому розмірі та порядку.
Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марк ОК ЛТД" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року повернути без розгляду.
Судді П.Гончарук
І. Вовк
М. Малетич