Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.
Суддя-доповідач - Яковенко М.М.
06 листопада 2013 року справа №2а/0570/8666/2012
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Яковенко М.М.
судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.
при секретарі судового засідання Левченко Г.О.
за участю представників від :
позивача : Гусева О.А.
відповідача : Гончарова В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод" та Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/8666/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод" до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення №204 від 08 червня 2012 року, -
Позивач, публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (далі - ПАТ «ЄМЗ»), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнати незаконним та скасувати рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 204 від 08.06.2012 року про повернення коштів Фонду та застосуванні фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині повернення страхових коштів в сумі 37840,59 грн. та застосуванні фінансових санкцій в сумі 18920,29 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що висновки відповідача про порушення ПАТ «ЄМЗ» вимог ст. 47, ч. 1 ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» є неправомірними, а рішення № 204 від 08.06.2012 року таким, що підлягає скасуванню, оскільки на думку позивача призначення та виплата працівникам допомоги з тимчасової втрати працездатності проведено без порушення діючого законодавства та при прийнятті рішення про видачу путівок застрахованим особам, враховувались відомості медичних показань в частині зазначення хвороби, які є підставою направлення на оздоровлення працівника, та на профіль лікування, зазначений в санаторно-курортній путівці.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод" задоволений частково.
Визнано недійсним та скасовано рішення №204 від 08 червня 2012 року про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині витрачених страхових коштів у розмірі 3061,19 грн. та суми штрафу у розмірі 50 % на суму 1530,60 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач та відповідач звернулись з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач просив постанову скасувати та прийняти нову про задоволення вимог у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що судом не прийнято до уваги той факт, що згідно з п.8.3 Інструкції №455 за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України. Внаслідок чого відповідальність за недодержання вимог щодо заповнення листка непрацездатності не може бути покладена на підприємство.
Вказує на відсутність визначених законом №2240 правових підстав на вчинення дій комісії у випадку встановлення порушень або невідповідності щодо заповнення листка непрацездатності вимогам Інструкції №455.
Відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що позивачем не виконано вимоги абз. 2 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», не розглянуто правильність видачі листків непрацездатності, що призвело до безпідставного призначення допомоги за листами непрацездатності та, як наслідок порушення порядку використання страхових коштів Фонду. З урахуванням ст. 36 Закону України комісія з соціального страхування підприємства при розгляді листків непрацездатності та призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та при виявленні у них помилок, має право повернути дані листки непрацездатності застрахованій особі для їх виправлення і подальшої оплати. Крім того, в листках непрацездатності відсутні ПІБ, підпис та печатка завідуючого відділенням, який засвідчує термін лікування, термін лікування у стаціонарі не продовжений.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги у повному обсязі.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам ПАТ «ЄМЗ» за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 ріку, за наслідками якої складено акт від 22.05.2012 року (а.с. 7-31).
Відповідно до висновків, відображених акті, позивачем порушені вимоги ч. 1,2 ст. 35, ч. 1 ст. 36, ст. 47, ч. 1 ст. 51, ч. 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240 від 18.01.2001 року (далі - Закон), що є підставою для повернення до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум неправомірно витрачених страхових коштів та вартості наданих соціальних послуг в сумі 41087,12 грн.
В зв'язку з незгодою з викладеними в акті перевірки фактами та висновками ПАТ «ЄМЗ» звернулось до відповідача з відповідними запереченнями (вих. № 73/01-81 від 31.05.2012 року.) Листом від 08.06.2012 року за вих. № 05-07-1435 відповідачем заперечення були відхилені.
На підставі вищевказаного акту від 22.05.2012 року відповідачем винесено рішення № 204 від 08.06.2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 61630,68 грн., з якої 41087,12 грн. - сума неправомірно витрачених страхових коштів та/або наданих соціальних послуг, 20543,56 грн. - штрафні санкції.
Із прийнятим рішенням позивач не погодився в частині повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 56760,88 грн., з якої 37840,59 грн. - сума неправомірно витрачених страхових коштів Фонду, 18920,29 грн. - штрафні санкції, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
За наслідками первинного судового оскарження, Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/8666/2012 від 13 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року, позов задоволено частково. Скасовано рішення Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №204 від 08 червня 2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині повернення страхових коштів в сумі 17525,19 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 8762,60 грн. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року в частині задоволення позовних вимог скасовано, справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті судові рішення залишені без змін.
Виходячи з наведеного, спірним питанням з урахуванням вищенаведених судових рішень, є рішення відповідача №204 від 08 червня 2012 року в частині повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 17525,19 грн. та фінансових санкцій в сумі 8762,60 грн.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 2240).
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 34 Закону України № 2240, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомога по вагітності та пологах.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Статтею 51 Закону України № 2240 визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, що для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності.
Порядок і умови видачі, продовження та обліку, здійснення контролю за правильністю його видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регламентується Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09 квітня 2008 року №189 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності». Згідно пункту 3.2 Наказу № 189 організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ України від 13 листопада 2011 року №455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої МОЗ України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055.
Відповідно до пункту 5.1.3 Положення № 189, пункту 2.9 Інструкції № 455 у разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно із завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування.
Згідно із підпунктом 2.2 Інструкції №455 - при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів. Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.
Як встановлено судом першої інстанції, що підтверджено документально, листи непрацездатності №367007 на ім'я ОСОБА_4, №367025 на ім'я ОСОБА_5, №417476 на ім'я ОСОБА_6, №253405 на ім'я ОСОБА_7, №292027 на ім'я ОСОБА_8, №428159 на ім'я ОСОБА_9, №424212 на ім'я ОСОБА_10, №428347 на ім'я ОСОБА_11 оформлені з порушенням вимог п.3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності від 03 листопада 2004 року, листи непрацездатності №429718 на ім'я ОСОБА_12, №445901 на ім'я ОСОБА_13, №425128 на ім'я ОСОБА_14, №428226 на ім'я ОСОБА_15 оформлені з порушенням вимог п.4.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності від 03 листопада 2004 року, листи непрацездатності №369833 на ім'я ОСОБА_16, №238824 на ім'я ОСОБА_17, №449370 на ім'я ОСОБА_18, №425327 на ім'я ОСОБА_19 оформлені з порушенням вимог п.3.1 та 4.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності від 03 листопада 2004 року.
Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що внаслідок оформлення листків непрацездатності з порушенням відповідних положень Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності від 03 листопада 2004 року, тому вважати їх такими, що видані відповідно до вимог законодавства, не можна.
Розглядаючи задоволені вимоги позивача, колегія суддів зазначає, що по ОСОБА_20 сплачено допомоги з коштів Фонду у розмірі 857, 27 грн.;, на ім'я ОСОБА_21 сплачено 823, 27 грн., на ім'я ОСОБА_22 сплачено 1028, 57 грн. Колегія суддів зазначає, що загальна сума сплачених коштів складає 2709 грн. 26 коп., що в свою чергу з огляду на 50% штрафної санкції складає 1354, 63 грн., а всього на суму 4063 грн. 89 коп. В той же час, судом першої інстанції помилково розмір, який визначений відповідачем як протиправним складає 3061,19 грн. основного розміру та 1530, 60 коп. штрафу.
Щодо висновків відповідача щодо порушення п.3.12 Інструкції від 03 листопада 2004 року, які викладені в описовій частині акту перевірки від 22 травня 2012 стосовно листків непрацездатності №449382 на ім'я ОСОБА_20, №329032 на ім'я ОСОБА_21, №618562 на ім'я ОСОБА_22, які не прийняті до уваги судом першої інстанції, колегія суддів частково погоджує висновки суду з цього приводу.
Так, згідно з п 3.12. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.
Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року N 455, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N 1005/6196. Продовження ЛН здійснюється з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.
У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.
3.13. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
Розглядаючи листки непрацездатності №449382 на ім'я ОСОБА_20, №329032 на ім'я ОСОБА_21, колегія суддів зазначає, що вони складені також без врахування вимог вищенаведеної норми Інструкції від 04 листопада 2004 року, в яких графі "Звільнення від роботи" відсутній ПІБ підпис та печатка завідуючого відділенням, який засвідчує термін лікування. Такий підпис та печатка стоїть у іншій графі "Стати до роботи", в якій повинно бути зазначені дані встановлені п.3.13 Інструкції. Крім того, в листі непрацездатності на ім'я ОСОБА_20 також відсутня печатка закладу охорони здоров'я.
Щодо листа непрацездатності по ОСОБА_22 колегія суддів не погоджується з доводами апелянта - відповідача щодо не надання судом оцінки тому факту, що згідно листка тимчасової непрацездатності, лікування по ОСОБА_22 відбулося більше 10 днів, внаслідок чого відбулось порушення приписів п.2.2 Інструкції №455, не був продовжений листок непрацездатності.
Пунктом 2.2 Інструкції №455 встановлено, що при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.
Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.
Пунктом 2.9 Інструкції №455 також встановлено, що у разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування. У разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах листок непрацездатності може бути продовжено на термін до 3 календарних днів з обов'язковим обґрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на зазначені вимоги положень Інструкції, перебування ОСОБА_22 на стаціонарному лікуванні по догляду за дитиною до 6 років не потребувало продовження листка непрацездатності. Амбулаторно вона також на лікарняному не перебувала.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, що підтверджується листом непрацездатності (а.с.58) лікуючим лікарем була завідуюча відділенням Хоменко. Яка, як лікуючий лікар, так і завідуюча відділенням підписала, скріпила печаткою листок непрацездатності. Тобто, будь яких порушень щодо заповнення такого листа не було. Усі підписи, печатки лікаря, так і лікувального закладу існують, недоліків, які не давали можливості здійснити нарахування та виплату допомоги не має. Положеннями зазначених Інструкцій вимагання здійснити посвідчення листа непрацездатності підписом та початковою іншою особою, у випадку якщо лікарем був завідуючий закладу, не передбачено.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 50 Закону України № 2240, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається ) на підприємстві.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Пунктом 2.15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року № 168/704), передбачено, що первинні документи бухгалтерського обліку підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерських облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідальність господарської операції діючому законодавству.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (п. 2.16. Положення № 88).
З огляду на зазначене, позивач при наданні згоди на оплату по лікарняним листам повинен був більш ретельно приділяти уваги до їх заповнення.
З огляду на наведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про часткову неправомірність рішення №204 від 08 червня 2012 року, та як наслідок його скасування в частині суми неправомірно витрачених страхових коштів та суми штрафу у розмірі 50 %.
В той же час, з огляду на надання неналежної оцінки фактичним обставинам справи щодо листів непрацездатності по ОСОБА_20, по якій сплачено допомоги з коштів Фонду у розмірі 857, 27 грн.;, та на ім'я ОСОБА_21 по якій сплачено 823, 27 грн., в тому числі на допущені помилки при обрахунку суми визначеної відповідачем за спірним рішенням №204, як протиправне, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду. В даному випадку рішення відповідача №204 є частково протиправним та підлягає частковому скасуванню в частині що стосується ОСОБА_22 по якій сплачено 1028, 57 грн., та відповідно і визначеної суми штрафу у розмірі 50 %. На підставі викладеного, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод" та Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/8666/2012 - скасувати.
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний завод" - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення №204 від 08 червня 2013 року Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині повернення коштів у розмірі 1028 гривен 57 копійок та визначеного штрафу у розмірі 50 % на суму 514 гривен 29 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06 листопада 2013 року. У повному обсязі складена 11 листопада 2013 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя М.М. Яковенко
Судді Р.Ф.Ханова
А.В. Гайдар