ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
04 листопада 2013 року № 813/7352/13-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судових засідань Цар Х.М.,
представника позивача Лешику І.П.,
відповідач не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_3 про зобов'язання до вчинення дій,
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, відповідач) про зобов'язання до вчинення дій пов'язаних з приведенням технічного поверху на АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом знесення нежитлових приміщень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 здійснив самовільне виконання будівельних робіт з реконструкції частини технічного поверху під нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 площею 409,00 кв. м., без затвердженої проектної документації та без права на виконання будівельних робіт. Такі порушення були встановленні перевіркою позивача та винесено припис №15-ф від 20.06.2013 року, яким зобов'язано відповідача виконати такий в термін до 20.08.2013 року. Проте результатами перевірки виконання вимог припису встановлено, що такий припис відповідачем виконано не було.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини не явки не повідомив.
За таких обставин суд на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно ч. 6 ст. 71 КАС України.
20.06.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - Інспекція) проведено перевірку дотримання ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, якою встановлено, що ОСОБА_3 здійснив самовільне виконання будівельних робіт з реконструкції частини технічного поверху під нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 площею 409,00 кв. м., без затвердженої проектної документації, чим порушив ст. ст. 79, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та без права на виконання будівельних робіт, чим порушив ст. ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.12).
За результатами перевірки позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 22-ф (а.с.13) та винесено постанову № 1ф/226-ф по справі про адміністративне правопорушення від 03.07.2013 року (а.с.15), відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
Згідно долученої до матеріалів справи копії квитанції №77 від 10.07.2013 року, відповідачем сплачено штраф у розмірі 8500 грн. (а.с.16).
На усунення виявлених порушень 20.06.2013 року Інспекцією винесено припис №15-ф, яким зобов'язано відповідача з метою усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в 60-ти денний термін з дня отримання даного припису привести технічний поверх на АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом знесення нежитлових приміщень. Припис відповідач отримав 20.06.2013 року, про що свідчить його підпис на звороті припису (а.с.14).
За результатами перевірки виконання вимог припису від 20.06.2013 року №15-ф, проведеної 29.08.2013 року, про що складено акт (а.с.17), позивачем встановлено, що ОСОБА_3 зазначений припис не виконано, чим порушено абз. 3 п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року №687-XІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів норм і правил у порядку, визначеному Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Згідно з ч. 2 ст. 10 вищезгаданого Закону державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.
Замовник відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» має право виконувати будівельні роботи після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу чи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.п. 6 п. 5 Положення «Про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області» - інспекція для виконання покладених на неї завдань має право у встановленому порядку видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно п. 14 абз. 3 Постанови Кабінету міністрів України №553 від 23.05.2011 року, якою затверджено «Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю» - суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є не можливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила(здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням стоку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особі в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV (далі - ЦК України) у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Доказів виконання вимог припису позивача чи оскарження припису у встановленому законом порядку, відповідачем суду не надано і такі у матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідно до ст. 138 КАС України правомірність винесення позивачем припису не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки виходить за межі предмету спору. Також відповідачем не надано суду доказів погодження відповідачем здійсненої перебудови у встановленому законом порядку.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та вищенаведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, який вправі звертатися до суду із заявленими вимогами, відповідачем допущено порушення вимог чинного законодавства при здійсненні перебудови, не оскаржено припис у встановленому законом порядку, від виконання вимог припису позивача відповідач ухиляється і не бажає його виконувати, доказів протилежного суду не надано, відтак позовні вимоги є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків) привести технічний поверх на АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом знесення нежитлових приміщень.
Судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2013 року.
Суддя Сидор Н.Т.