ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
06 листопада 2013 року Справа № 813/1566/13-а
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
Головуючого - судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.
представника відповідача Заліщук Р.Ю.
представника третьої особи Демчука І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Спільного Українсько-Канадського підприємства "Львів-Торонто-Договір" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області щодо невидачі дубліката державного акта права приватної власності на землю СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД;
- зобов'язати відділ Держземагенства у Сколівському районі Львівської області видати ОСОБА_3 дублікат Державного акта права приватної власності на землю СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно з рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2010 року у справі № 2-1668/10 за нею визнано право власності на приміщення деревообробного цеху та навіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому, на підставі рішення суду, право власності на вказане вище нерухоме зареєстроване в реєстрі права власності на нерухоме майно. Додатково зазначила, що до набуття нею права власності на приміщення деревообробного цеху та навіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вказане вище приміщення належало на праві приватної власності СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД.
З метою оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розміщене приміщення деревообробний цех та навіс, позивач звернулась до управління Держкомзему у Сколівському районі Львівської області із заявою про видачу дубліката Державного акта права приватної власності на землю СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД. Проте, відділ Держземагентства у Сколівському районі відмовив у видачі дубліката Державного акта вказав, що в Книзі реєстрації державних актів Державний акт на право власності на землю СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД не реєструвався, технічна документація відсутня.
В ході розгляду справи, суд на підставі ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Позивач у судове засідання не прибула повторно, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судових засідань, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечила з огляду на їх необґрунтованість. Пояснила, що в управлінні Держкомзему у Сколівському районі Львівської області відсутня технічна документація зі складання державних актів на право власності СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2. Державний акт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 не реєструвався.
Окрім цього, зазначила, що позивачем до заяви від 02.04.2012 року про видачу дубліката Державного акта, долучена копія Державного акта на право власності на землю виданого СП «Львів-Торното-Договір» ЛТД серії І-ЛВ № 069792. У вказаному вище Державному акті зазначено, що акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 164. Проте, згідно з записами Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Сколівської міської Ради народних депутатів, під номером 164 наявний запис щодо реєстрації іншого Державного акта, а саме: Державного акта на право власності на земельну ділянку ІІІ-ЛВ № 070313 виданого ОСОБА_6
З огляду на те, що відсутня реєстрація Державного акта на право власності на землю Сп «Львів-Торното-Договір» ЛТД, вважає вимоги позивача такими, що не підлягають до задоволення. Просила у задоволенні таких відмовити повністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД в судовому засіданні не підтримав позовні вимоги позивача, просив у задоволенні таких відмовити. Вказав, що земельна ділянка, на якій розміщене приміщення деревообробного цеху та навіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД з 2001 року. Однак, технічна документація зі складання Державного акта на право власності на вказану вище земельну ділянку СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД, станом на дату розгляду справи у суді, є неоформленою.
Додатково зазначив, що згідно з рішенням Апеляційного суду Львівської області від 05.08.2013 року у справі № 1323/1668/10 рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2010 року скасовано та ухвалене нове рішення, згідно з яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТзОВ «Сюрприз», третьої особи КП ЛОР Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на майно, зокрема приміщення деревообробного цеху та навіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Заслухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2010 року у справі № 2-1668/10 визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення деревообробного цеху та навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Як вбачається із мотивувальної частини вказаного судового рішення, судом зазначено, що ОСОБА_3 набула права власності на приміщення деревообробного цеху та навісу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому чинним законодавством порядку на підставі правочину (а.с.15).
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26709036 від 14.07.2010 року Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на приміщення деревообробного цеху на навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, про що в Книзі № 1 зроблений запис № 120 (а.с.16).
У позовній заяві позивач зазначає, що у відповідності до ст.120 Земельного Кодексу України, до неї, як до особи, яка набула права власності на нерухоме майно (деревообробний цех та навіс), яке розміщене на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 переходить право власності на вказану земельну ділянку.
Так, з метою оформлення права власності на земельну ділянку, 02.04.2012 року вона звернулася до відповідача із заявою про видачу дубліката Державного акта на землю СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД. На підтвердження наявності Державного акта на право власності на землю виданого СП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД, надала відповідачу копію Державного акта Серії І-ЛВ № 069792.
Відповідач листом № 239 від 07.02.2013 року повідомив ОСОБА_3 про неможливість видачі дубліката Державного акта право власності на землю СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД, за адресою: АДРЕСА_2, оскільки в Книзі реєстрації державних актів такий Акт не реєструвався, технічна документація відсутня.
При вирішенні такого спору, суд виходив з наступного.
Положенням норми ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п.1.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року № 43 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), (надалі - Інструкція № 43) право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.
Згідно з п.1.19 Інструкції № 43 передбачено, що технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт.
Власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі зберігають видані їм державні акти і договори як документи періодичного використання (п.4.1 Інструкції № 43).
Другий примірник державного акта або договору зберігаються у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України (п.4.2 Інструкції № 43).
Відповідно п. 5.1 Інструкції № 43 передбачено видачу дубліката державного акта виключно в разі його псування або втрати.
Згідно з ст. 132 Земельного кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити, зокрема, документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку.
Як встановлено судом, згідно з рішенням ХІІ-тої сесії Сколівської міської ради № 1 від 16.06.1999 року «Про виділення в постійне користування земельної ділянки по АДРЕСА_2 СП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД виділено в постійне користування для виробничих потреб земельну ділянку площею 1,04 га по АДРЕСА_2 СП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД». Пунктом третім вказаного рішення зазначено: «видати державний акт на право постійного користування землею встановленого зразка СП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД»».
Отже, судом встановлено що земельна ділянка на АДРЕСА_2, згідно з рішенням ХІІ-тої сесії Сколівської міської ради № 1 від 16.06.1999 року, передана СП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД на праві постійного користування.
Як зазначив представник третьої особи в судовому засіданні, СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД не оформлена технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку, Державний акт на право власності на землю СП «Львів-Торното-Договір» ЛТД у встановленому порядку не зареєстровано.
Згідно з положенням ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
З огляду на викладене вище, вбачається, що станом на момент звернення ОСОБА_3 до управління Держкомзему у Сколівському районі, державна реєстрація земельної ділянки на АДРЕСА_1 СП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД - не здійснювалась, відповідно Державний акт на право власності на землю СП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД не видавався.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо невидачі Державного акта на право власності на землю СП «Львів-Торонто-Договір»ЛТД.
Посилання позивача на наявність Державного акта серії І-ЛВ № 069792 від 12.09.2001 року на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, виданого СП «Львів-Торонто-Договір» ЛТД, судом до уваги не беруться, з огляду на таке. З вказаного вище акта вбачається, що такий зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 164 (а.с.36-37). Відповідачем надано суду копії з Книг записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю на території Сколівської міської ради народних депутатів за період з 10.12.1996 року по 12.10.2001 року. Так, 13.12.1996 року у Книгу записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю на території Сколівської міської ради народних депутатів під номером 164, - внесений запис щодо реєстрації Державного акта Серії ІІІ-ЛВ № 070313 ОСОБА_6 (а.с.30-35). Доказів протилежного позивачем суду не надано.
Окрім цього, суд зазначає, що згідно з рішенням Апеляційного суду Львівської області від 05.08.2013 року у справі № 1323/1668/10 рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2010 року скасовано та ухвалене нове рішення, згідно з яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТзОВ «Сюрприз», третьої особи КП ЛОР Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на майно, зокрема приміщення деревообробного цеху та навіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки у зв'язку із припиненням права власності на приміщення деревообробного цеху та навіс, яке розміщене на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, тому у позивача в силу положень ст.120 Земельного Кодексу України відсутнє право набуття права власності на вказану земельну ділянку.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог, а відтак у задоволенні таких слід відмовити.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У відповідності до ст.94 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 11.11.2013 року.
Суддя Мричко Н.І.