ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
06 листопада 2013 року № 813/6571/13-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сидор Н.Т.,
за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,
представника позивача ОСОБА_2,
представник відповідача не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про порушення законодавства про рекламу №0376 від 09.08.2013 року,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області (далі - відповідач, Інспекція) №0376 від 09.08.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем незаконно та необґрунтовано прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки розміщена на спеціальних конструкціях на фасаді будинку за адресою АДРЕСА_1 інформація, що містить напис «Магазин напоїв. Алкоголь, тютюн», «Вино, горілка, тютюн», «Води, пиво, соки» не є рекламою в розумінні ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу», а підпадає під визначення вивіска чи табличка, а відтак їх розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки не повідомив, однак подав через канцелярію суду письмові заперечення на позовну заяву. Відповідно до яких, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, покликаючись на те, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, суд на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно ч. 6 ст. 71 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Так, згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Працівниками Департаменту економічної політики Львівської міської ради було встановлено порушення п. 1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами «Магазин напоїв. Алкоголь, тютюн», «Вино, горілка, тютюн», «Води, пиво, соки», рекламоносій на фасаді будинку АДРЕСА_1 без погодження з органами місцевого самоврядування та скеровано ФОП ОСОБА_3 вимогу № 23/Р-5-1575 від 24.05.2013 року, якою запропоновано в термін до 03.06.2013 року усунути вказані порушення.
У зв'язку з неусуненням ФОП ОСОБА_3 зазначених порушень в строк до 24.05.2013 року, Департаментом економічної політики Львівської міської ради було винесено подання № 23/Р-5-1887 від 01.07.2013 року про порушення Закону України «Про рекламу».
Пунктом 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року (далі - Порядок) передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Пунктами 10-13 Порядку передбачено, що протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці. Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
У відповідності до зазначеного Порядку Інспекцією у справах захисту прав споживачів у Львівській області проведено наступну процедуру притягнення ФОП ОСОБА_3 до відповідальності за порушення Закону України «Про рекламу».
11.07.2013 року Інспекцією складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 0465.
Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
11.07.2013 року відповідачем скеровано ФОП ОСОБА_3 на її фактичну та юридичну адреси листа №3231 про надання до 30.07.2013 року інформації про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства (копії рахунків, платіжних доручень), а також пояснення по факту розміщення реклами з дорученням підтверджуючих документів. Зазначені документи позивачем надані не були.
Згідно п.14 Порядку Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
31.07.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області на фактичну та юридичну адресу ФОП ОСОБА_3 скеровано повідомлення №3504 та №3505, яким повідомлено позивача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу на 09.08.2013 року.
Суд зазначає, що позивачем жодних документів, які вимагалися Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівські області ні в строк до 30.07.2013 року, як зазначалось в листі відповідача №3231 від 11.07.2013 року, ні на засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу подано не було, крім того, на таке засідання ФОП ОСОБА_3 також не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.
Відповідно до п.16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області було здійснено розгляд такої справи у відсутності представника позивача, складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 0376 від 09.08.2013 року, та враховуючи ненадання інформації про вартість реклами та інших документів щодо її розповсюдження відповідачем вирішено прийняти рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу
На підставі матеріалів справи та протоколу засідання, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0376 від 09.08.2013 року, відповідно до якого на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф в сумі 1700 грн за ненадання інформації щодо вартості розповсюдження реклами, розповсюдженої з порушенням встановленого законодавством порядку (без дозволу на розміщення) та розповсюдження зовнішньої реклами алкогольних напоїв і тютюнових виробів на фасаді будинку АДРЕСА_1.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Частиною 6 ст. 27 вказаного Закону передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Представник позивача не заперечив дотримання відповідачем процедури прийняття рішення, стягнення за яким є предметом цього позову, проте зазначає, що сама вимога відповідача, за невиконання якої вони застосовані, є безпідставною.
Однак, твердження представника позивача про те, що розміщена на фасаді будинку за адресою АДРЕСА_1 інформація, що містить напис «Магазин напоїв. Алкоголь, тютюн», «Вино, горілка, тютюн», «Води, пиво, соки» не є рекламою в розумінні ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу», а підпадає під визначення вивіска чи табличка, а відтак їх розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, спростовується наступним.
Згідно ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, в свою чергу товар будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Виходячи із аналізу зазначених вище правових норм, суд зазначає, що інформація розміщена на спеціальних конструкціях на фасаді будинку за адресою АДРЕСА_1, що містить написи «Магазин напоїв. Алкоголь, тютюн», «Вино, горілка, тютюн», «Води, пиво, соки» не є вивіскою чи табличкою в розумінні ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу», так як такі написи не містять інформації про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид діяльності, час роботи, такі конструкції не розміщені на внутрішній поверхні будинку. Крім того, спеціальна конструкція із написом «Магазин напоїв. Алкоголь, тютюн» розміщена вище першого поверху. Отже, така інформація є рекламою в розумінні ст. 1 Закону України «Про рекламу».
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Згідно із ч. 2 вказаної статті відповідальність несуть рекламодавці, винні, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Зважаючи на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, з дотриманням процедури прийняття оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2013 року.
Суддя Сидор Н.Т.