10 жовтня 2013 р.Справа № 818/5912/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 818/5912/13-а
за позовом Сумської митниці
до Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області
про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Сумська митниця, звернувся з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.06.2013 р. ВП № 38482418 та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 15.05.2013 року у справі № 0316/80500/13.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 р. адміністративний позов Сумської митниці - задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову "ВП № 38482418" Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області про відмову у відкритті виконавчого провадження за постановою Сумської митниці від 15 травня 2013 року у справі № 0316/80500/13.
В задоволенні інших позовних вимог Сумській митниці відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2013 року Сумська митниця звернулася до Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області з заявою про звернення постанови до примусового виконання (а.с.36).
18.06.2013 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області Безрученко О.Г. винесено постанову ВП № 38482418, якою відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Сумської митниці у справі № 0316/80500/13 від 15.05.2013 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн. з тих підстав, що заява про примусове виконання подана заступником начальника митниці без довіреності, а участь у виконавчому провадженні здійснюється керівниками чи посадовими особами, які діють у межах наданих їм повноважень, або через представників. Крім того, підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно з оскаржуваною постановою також стало і те, що виконавчий документ не прошитий, не пронумерований та не скріплений печаткою (а.с.10).
Не погодившись із вказаною постановою державного виконавця, Сумська митниця звернулась до суду з даним позовом про її скасування та про зобов'язання державного виконавця вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий документ, пред'явлений на виконання, відповідає встановленим вимогам та мав бути прийнятий державним виконавцем до провадження, а отже вимоги Сумської митниці у частині визнання протиправною та скасування постанови "ВП № 38482418" Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області про відмову у відкритті виконавчого провадження за постановою Сумської митниці від 15 травня 2013 року у справі № 0316/80500/13 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Навпаки, вимога про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 15.05.2013 року у справі № 0316/80500/13 задоволенню не підлягає, оскільки відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа є виключною компетенцією державного виконавця.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та зауважує, що відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Правовідносини з приводу примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані нормами Закону України "Про виконавче провадження".
Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження визначено як завершальну стадію судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як, зокрема, ухвали, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Вимоги до виконавчого документа визначено статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Судом першої інстанції встановлено, що обставини, на які посилається державний виконавець як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження" не передбачені.
Посилання державного виконавця на відсутність довіреності на підтвердження повноважень заступника начальника Сумської митниці пред'являти до виконання виконавчий документ, який, у даному випадку, також і не прошитий, не пронумерований та не скріплений печаткою, не може бути правовою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Колегія суддів зазначає, що в цій частині постанова суду першої інстанції ані позивачем, ані відповідачем оскаржена не була.
Водночас, судом першої інстанції з посиланням на ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" було зазначено, що оскільки відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа є виключною компетенцією державного виконавця, вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за постановою Сумської митниці про накладення штрафу задоволенню не підлягають.
Колегія суддів зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження у розумінні ч.4 ст.105 КАС України не є належним та достатнім способом належного судового захисту такого права у спірних правовідносинах.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Колегія суддів зазначає, що прийняття відповідачем рішення про відкриття виконавчого провадження законодавцем віднесено до виключної компетенції державного виконавця.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 15.05.2013 року у справі № 0316/80500/13.
Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сумської митниці залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 818/5912/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.