30 травня 2013 р.Справа № 1622/2а-5344/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 29.06.2011р. по справі № 1622/2а-5344/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,
21.04.2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 29.06.2011року задоволено позов ОСОБА_1
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 21.10.2010 року по 28.02.2011 року протиправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 21.10.2010 року по 28.02.2011 року.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що постанову винесено з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", стверджує, що строк позовної давності на вимоги щодо перерахунку недоплаченого щомісячного підвищення до пенсі, як дитині війни, виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не застосовується, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідачем також подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 29.06.2011року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на правомірність дій пенсійного органу при виплаті позивачу пенсії з підвищенням "дитині війни".
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році - лютому 2011 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2010 році не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. за № 530 та був зобов'язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відмови в позові в частині зобов'язання відповідача надалі проводити виплати, тому як відповідно до ст.6 КАС України судовому захисту підлягає порушене право. Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача проводити виплати йому доплати "як дитині війни" в подальшому.
При цьому колегія суддів зазначає, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, з 23 липня 2011 року розміри виплат, передбачених 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначаються постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.
В іншій частини доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 29.06.2011р. по справі № 1622/2а-5344/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.