Справа: № 826/6928/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
31 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, які полягають у самовільному коригуванні у електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Промсервіс» у лютому, березні 2011 року, вчинені внаслідок складання та реалізації акту податкової перевірки № 968/22-2/32826239 від 02 листопада 2012 року; зобов'язання відновити у всіх інформаційно-електронних базах, в тому числі в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ТОВ «Промсервіс» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекс-А ЛТД» за лютий 2011 року в сумі 228 083,00 грн., за березень 2011 року в сумі 107 830,00 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання з ПДВ у частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Промсервіс» підприємствам-покупцям за лютий 2011 року в сумі 228 083,00 грн., за березень 2011 року в сумі 107 830,00 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0013202202 від 29 листопада 2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 0013202202 від 29 листопада 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Промсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Алекс-А ЛТД» за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2011 року та з ТОВ «Снайпер Медіа» за період з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Промсервіс»: п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкових зобов'язань всього на суму 560 913,00 грн., в тому числі: за лютий 2011 року в сумі 228 083,00 грн.; за березень 2011 року в сумі 107 830,00 грн.; за квітень 2011 року в сумі 225 000,00 грн.; пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту всього в сумі 335 913,00 грн., в тому числі: за лютий 2011 року в сумі 228 083,00 грн.; за березень 2011 року в сумі 107 830,00 грн., та занижено податок на додану вартість у сумі 225 000,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму 225 000,00 грн.
За наслідками проведеної перевірки, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС складено акт № 968/22-2/32826239 від 02 листопада 2012 року щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013202202 від 29 листопада 2012 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 225 001,00 грн., в тому числі за основним платежем - 225 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Промсервіс» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державою адміністрацією, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції Печерського району м. Києва ДПС та має статус платника податку на додану вартість.
28 лютого 2011 року між ТОВ «Алекс-А ЛТД» (продавець) та ТОВ «Промсервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 02/19-ПГ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати покупцю для подальшої реалізації в період лютого 2011 року природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Згідно з п. 2 укладеного договору, продавець бере на себе зобов'язання щодо здійснення поставки природного газу покупцю, оформлення необхідної документації, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти природний газ в обсягах, передбачених умовами цього договору, по закінченню кожного місяця поставки газу в термін до 5-ти днів оформити з продавцем оригінали актів приймання-передачі, що підтверджують фактично отриманий обсяг газу.
Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: актом прийому-передачі обсягів природного газу від 28 лютого 2011 року на суму 1 140 415,00 грн., загальною вартістю разом з ПДВ - 1 368 498,00 грн., податковою накладною № 65 від 28 лютого 2011 року на суму 1 368 498,00 грн. та платіжними дорученнями.
Крім того, між ТОВ «Алекс-А ЛТД» (продавець) та ТОВ «Промсервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 04/15-ПГ від 30 березня 2011 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати покупцю для подальшої реалізації в період березня 2011 року природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2 укладеного договору, продавець бере на себе зобов'язання щодо здійснення поставки природного газу покупцю, оформлення необхідної документації, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти природний газ в обсягах, передбачених умовами цього договору, по закінченню кожного місяця поставки газу в термін до 5-ти днів оформити з продавцем оригінали актів приймання-передачі, що підтверджують фактично отриманий обсяг газу.
Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: актом прийому-передачі природного газу від 31 березня 2011 року на суму 539 152,17 грн., загальною вартістю разом з ПДВ - 646 982,60 грн., податковою накладною № 49 від 31 березня 2011 року на суму 646 982,60 грн. та платіжними дорученнями.
Також, 28 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «Снайпер Медіа» укладено договір про надання послуг № 38/11 У, відповідно до умов якого ТОВ «Снайпер Медіа» (агент) зобов'язується за винагороду надати позивачу (замовнику) послуги по збору інформації щодо ринку збуту природного газу, пошуку потенційних покупців, а також сприяти в укладенні договорів поставки природного газу.
На виконання зазначеної господарської операції ТОВ «Снайпер Медіа» видано позивачу податкову накладну № 2926 від 29 квітня 2011 року на суму 1 350 000,00 грн.
Агентська винагорода у розмірі 1 350 000,00 грн. сплачена позивачем ТОВ «Снайпер Медіа», що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.
Крім того, факт зберігання (закачування) природного газу підтверджується наявним в матеріалах справи договором № 11050/758 від 12 травня 2011 року на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу, укладений між позивачем та Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», відповідно до умов якого виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного цим договором, зберігати ПГС природний газ, у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній цим договором, а замовник зобов'язується внести оплату за послуги зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені цим договором строки.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства та заниження податку на додану вартість зроблені з огляду на акт № 1080/3/23-40-37033120 від 22 вересня 2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Снайпер Медіа» щодо підтвердження господарських відносин за квітень-липень 2011 року, та акт № 1952/2307/33443792 від 01 вересня 2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Алекс-А ЛТД» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період грудень 2010 року, лютий - квітень 2011 року.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0013202202 від 29 листопада 2012 року, оскільки сума податкового кредиту за відповідний період підтверджується відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та засновані на нормах права.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0013202202 від 29 листопада 2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.