Справа: № 826/6355/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
31 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.13р. у справі №826/6355/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юскутум» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.01.13р. №0000042202.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.13р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали товарного характеру, оскільки актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 06.06.12р. №520/22-40/32855060 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Контур-Т» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит з 01.01.12р. по 31.01.12р.» встановлено відсутність фактичної можливості підприємства виконання укладеного правочину.
У судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2012, за результатами якої складено акт перевірки від 20.12.2012р. № 1203/22-2/36148295.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.01.13р. №0000042202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 62 625 грн., в т.ч. основний платіж - 50 100 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 12 525 грн.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п. 201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 р. на суму 50 100 грн.
Такий висновок ґрунтується на тому, що актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 06.06.12р. №520/22-40/32855060 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Контур-Т» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит з 01.01.12р. по 31.01.12р.» встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) ТОВ «Контур-Т» в силу відсутності у останнього майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання послуг в межах та цілях господарської діяльності позивача, оплата вартості придбаних послуг, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових накладних, актів здачі-приймання наданих послуг, інших документів бухгалтерського обліку, які в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій та свідчать про реальне вчинення таких операцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит, у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача та його контрагента.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.12.11р. між позивачем та ТОВ «Контур-Т» укладено договір про надання послуг з підготовки текстів нормативно-правових актів та судових рішень №1112/28/01, за умовами якого виконавець зобов'язується надавати послуги з підготовки текстів нормативно-правових актів та судових рішень, а замовник, у свою чергу, зобов'язується приймати та оплачувати надані йому послуги.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Контур-Т» надано позивачу послуги на загальну суму 300 600 грн., в т.ч. ПДВ - 50 100 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, актами здачі-приймання наданих послуг, платіжними дорученнями та письмовими звітами виконавця про надані послуги за актами.
Як свідчать матеріали справи, придбання вказаних послуг було зумовлене укладенням між позивачем та ТОВ «Ліга Закон» договору про надання юридичних послуг, пов'язаних із спеціальною обробкою текстів нормативно-правових актів від 27.12.11р. №3/1/12/ЛЗ, згідно умов якого позивач на замовлення і за рахунок замовника зобов'язується надавати послуги, пов'язані із спеціальною обробкою текстів нормативно-правових актів.
Матеріали справи містять докази передачі позивачем придбаних у ТОВ «Контур-Т» послуг на користь ТОВ «Ліга Закон», зокрема: акти здачі-приймання наданих послуг, письмові звіти та банківські виписки по рахунку.
Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів (письмових пояснень, протоколів допитів, актів перевірок контрагента позивача, тощо) на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.
Як свідчать обставини справи, як на момент здійснення позивачем господарських операцій з позивачем, так і станом на даний час ТОВ «Контур-Т» зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником ПДВ.
Покликання апелянта на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 06.06.12р. №520/22-40/32855060 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Контур-Т» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит з 01.01.12р. по 31.01.12р.», як доказ безтоварності господарських операцій - не заслуговують на увагу з огляду на те, що перевірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.13р. у справі №826/6355/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.13р. у справі №826/6355/13-а - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
Повний текст ухвали складений: 31.10.13р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М