Справа: № 825/2666/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
31 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.13р. про відмову у відкритті провадження у справі №825/2666/13-а за позовом ОСОБА_2 до Корюківського районного відділу Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання дій протиправними
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача щодо прийняття та розгляду заяв із повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення сільським головою с.Камка ОСОБА_3 та громадянами ОСОБА_4.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.13р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1.ч.1 ст.109 КАС України з тих підстав, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права.
Вимоги апелянта мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховано, що даний спір вирішується є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
При цьому, органи внутрішніх справ під час перевірки заяв чи скарг та їх вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Враховуючи приписи КАС України, такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Кримінально-процесуального кодексу України від 13.04.12р. № 4651-VI, кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Отже, кримінальне судочинство це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Крім того, захист прав заявника, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам кримінального законодавства, дотримання відповідачем інших приписів, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
Аналогічну правову позицію наведено у спільному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (від 12.03.2011 року №334/8/13-11, від 11.03.2011 року № 259/0/4-11).
Враховуючи, що процесуальним законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень органів дізнання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, відтак такий спір належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.
Таким чином, відсутні підстави для висновку про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, та, як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.13р. про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі №825/2666/13-а - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.13р. про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі №825/2666/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.