Справа № 817/3380/13-а
29 жовтня 2013 р. 16год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Сало А.Б. (головуючий), суддів Кравчук Т.О. Зозулі Д. П. , за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача1: представник не з'явився
відповідача2: представник Дремлюга Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГолови Державного агенства земельних ресурсів України Тимченко Сергія Михайловича, Державного агенства земельних ресурсів України
про визнання незаконною та протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови Державного агентства земельних ресурсів України Тимченка Сергія Михайловича, Державного агенства земельних ресурсів України про визнання незаконною та протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.
У своїх позовних вимогах позивачка просить суд визнати незаконною та протиправною бездіяльність голови Державного агентства земельних ресурсів України, щодо нерозгляду скарги від 06.08.2013 щодо порушення її права на публічну інформацію його першим заступником Кадомським А. М., а також зобов'язати відповідача організувати надсилання їй публічної інформації у вигляді копії частини публічної карти земельного кадастру АДРЕСА_1, буд. НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та АДРЕСА_2 буд. НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 у строк п'яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду.
У ході розгляду справи, ухвалою суду постановленою без виходу колегії суддів до нарадчої кімнати, в якості співвідповідача залучено Державне агентство земельних ресурсів України.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" вона звернулась до відповідача із інформаційним запитом про отримання копії частини публічної карти земельного кадастру. Зокрема позивач просила надати їй копію частини публічної карти земельного кадастру, що стосується АДРЕСА_1, буд. НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та АДРЕСА_2, буд. НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, вказавши при цьому кадастрові номери та площу земельних ділянок, якщо ділянки позначені на даній карті як приватизовані.
На вказаний запит позивачці було надано відповідь № 13299/21/13 від 24.07.2013 за підписом першого заступника Голови Державного агентства земельних ресурсів України Кадомського А. М. в наданні запитуваної інформації ОСОБА_1 було відмовлено на підставі частини 1 статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", пунктів 175, 162 і 163 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 та Переліку платних адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 01.08.2011.
6 серпня 2013 року позивачка звернулася до відповідача із скаргою на дії першого заступника Голови Державного агентства із земельних ресурсів Кадомського А. М. щодо відмови в наданні запитуваної інформації.
На зазначену скаргу позивачці було направлено відповідь № 15537/Ш2527-13 від 28.08.2013 за підписом заступника Голови Державного агентства із земельних ресурсів Берднікова Є.С., де роз'яснено у якій формі та хто отримує відомості з Державного земельного кадастру.
Враховуючи наведені обставини, позивачка вважає, що посадовими особами Державного агентства земельних ресурсів України Кадомським А. М. та Бердніковим Є. С. порушено її право на доступ до публічної інформації щодо надання копії частини публічної карти земельного кадастру, а дії (бездіяльність) Тимченко С. М. щодо не розгляду її скарги є протиправною.
Під час судового засідання позивачка - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, позов просила задовільнити у повному обсязі.
Відповідач 1 - Голова Державного агентства земельних ресурсів України Тимченко Сергій Михайлович у судове засідання не з'явився.
Представник відповідача 2 - Державне агентство земельних ресурсів України - Дремлюга Ю. С. проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, підтримав позицію викладену у листах Державного агентства земельних ресурсів України № 13299/21/13 від 24.07.2013 та № 15537/Ш2527-13 від 28.08.2013 та зазначив, що надання Державним агентством земельних ресурсів копії частини публічної карти земельного кадастру не передбачено чинним законодавством України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволені позову необхідно відмовити повністю.
Суд виходив з наступного.
Відносини у сфері надання інформації, яка міститься у документації із землеустрою регулюються, зокрема, Законами України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. №1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою".
Відповідно до ст.ст. 32, 33 Закону України "Про землеустрій", Державний фонд документації із землеустрою формується на основі збору, обробки, обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою.
Документація із землеустрою Державного фонду документації із землеустрою є державною власністю і не може передаватись у приватну власність.
Доступ до матеріалів Державного фонду документації із землеустрою, що становлять державну таємницю, здійснюється відповідно до закону.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Використання цих матеріалів дозволяється лише з дотриманням вимог законодавства про авторські права.
Положення про Державний фонд документації із землеустрою, а також порядок надходження, обліку та зберігання матеріалів у ньому затверджує Кабінет Міністрів України.
Юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами Державного фонду документації із землеустрою з дотриманням вимог цього Закону, інших законів України і Положення про Державний фонд документації із землеустрою.
Надання відомостей, що містяться в документації із землеустрою, здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно із ст.ст. 1, 3, 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державний земельний кадастр базується, зокрема, на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.
Державний земельний кадастр є державною власністю.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
Об'єктами Державного земельного кадастру відповідно до ст. 10 названого Закону, є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.
Статтею 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначені відомості про земельні ділянки, які містяться у Державному земельному кадастрі, в тому числі це відомості про: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Відповідно до ст.ст. 20, 21 вказаного Закону, відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Окремо статтею 36 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено порядок оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, відповідно до якого на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: межі адміністративно-територіальних одиниць; кадастрові номери земельних ділянок; межі земельних ділянок; цільове призначення земельних ділянок; розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права); обмеження у використанні земель та земельних ділянок; зведені дані кількісного та якісного обліку земель; нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок; земельні угіддя; частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; координати поворотних точок меж об'єктів кадастру; бонітування ґрунтів.
Зазначені відомості підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. №1553 затверджено Положення про Державний фонд документації із землеустрою (далі - Положення).
Відповідно до п.п. 1, 3-5, 6 Положення, Державний фонд документації із землеустрою (далі - Державний фонд) формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Державний фонд складається з: Головного фонду документації із землеустрою (далі - Головний фонд); регіональних фондів документації із землеустрою (далі - регіональні фонди) - Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя; місцевих фондів документації із землеустрою (далі - місцеві фонди) - адміністративних районів та міст обласного значення.
Головний фонд створюється, формується і ведеться Держземагентством; Головний фонд призначений для обліку і зберігання документації із землеустрою, проведеного на загальнодержавному рівні, та централізованого обліку відомостей про документи регіональних і місцевих фондів.
Регіональний фонд створюється, формується і ведеться Рескомземом Автономної Республіки Крим, обласним, Київським та Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів Держземагентства. Регіональний фонд призначений для обліку і зберігання документації із землеустрою, проведеного на регіональному рівні, та обліку відомостей про документи місцевих фондів.
Місцевий фонд створюється, формується і ведеться районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держземагентства. Місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою, проведеного на місцевому рівні.
Згідно із п.п. 8, 9, 12, 13 цього Положення, для формування регіональних і місцевих фондів територіальні органи Держземагентства забезпечують:
організацію надходження документації із землеустрою, її облік та зберігання;
надання інформації щодо наявності документації із землеустрою для централізованого її обліку;
надання користувачам інформації, що міститься в документації із землеустрою.
Залежно від виду документації та рівня проведення землеустрою розробник цієї документації безоплатно передає копії матеріалів виконаних робіт до:
Головного фонду - із землеустрою, проведеного на загальнодержавному рівні;
регіонального фонду - із землеустрою, проведеного на регіональному рівні;
місцевого фонду - із землеустрою, проведеного на місцевому рівні.
Облік документації із землеустрою у місцевому фонді ведеться по адміністративних районах в розрізі населених пунктів та містах обласного значення.
Місцевий фонд один раз на півріччя надає регіональному фонду інформацію про наявність документації із землеустрою у місцевому фонді.
Облік документації із землеустрою у регіональному фонді ведеться по Автономній Республіці Крим, областях у розрізі адміністративних районів та по мм. Києву і Севастополю.
Для централізованого обліку регіональний фонд щороку надає Головному фонду інформацію про наявність документації із землеустрою у регіональному та місцевому фондах.
Облік документації із землеустрою у Головному фонді та централізований облік відомостей стосовно документів Державного фонду ведеться по Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києву та Севастополю.
Документи Головного фонду зберігаються у Держземагентстві, регіонального фонду - у Рескомземі Автономної Республіки Крим та обласних, Київському і Севастопольському міських головних управліннях земельних ресурсів Держземагентства, місцевого фонду - у районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держземагентства.
Враховуючи наведені вище правові норми та характер запитуваної позивачем інформації, вона повинна міститись у місцевому фонді, який створюється, формується і ведеться місцевим управлінням земельних ресурсів Держземагентства, в даному випадку - Управлінням Держземагентства у м. Рівному; у розпорядженні відповідача є інформація про наявність документації із землеустрою у місцевому фонді, яка подається із установленою Положенням періодичністю місцевим фондом до регіонального.
Разом з тим суд звертаю увагу на наступне.
Відповідно до пункту 43 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок) кадастрова карта (план) ведеться в електронній (цифровій) формі за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру шляхом відображення на картографічній основі Державного земельного кадастру відомостей про кадастрове зонування земель та об'єкти Державного земельного кадастру.
Згідно із вказаним Порядком публічна кадастрова карта ведеться виключно в електронній формі.
Таким чином, вказана публічна карта земельного кадастру не є новоствореною чи одержаною інформацією якою володіє Державне агентство земельних ресурсів, а створена виключно для відображення в електронній формі відомостей Державного земельного кадастру.
Згідно із частиною 3 статті 36 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.11 №3613-VІ технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації, яка відповідно до цієї статті надається безоплатно, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.
Тобто, в даній нормі мова йде про копіювання інформації, а не самої публічної кадастрової карти. Крім того, згідно з зазначеною статтею наявність публічної кадастрової карти у вільному доступі передбачає самостійний перегляд, копіювання та роздрукування громадянами та юридичними особами відомостей оприлюднених на публічній кадастровій карті.
Вказаним Порядком передбачено форми та умови надання відомостей Державного земельного земельного кадастру кадастровими реєстраторами.
Відповідно до пункту 162 Порядку відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території) та викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.
Таким чином, вказаний Порядок не передбачає надання копій частини публічної карти земельного кадастру.
Пунктом 165 Порядку передбачено, що надання відомостей Державного земельного кадастру відповідно до пунктів 162 і 163 цього Порядку здійснюється на платній основі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 1 серпня 2011 року "Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг" затверджено перелік платних адміністративних послуг, розмір плати за надання таких послуг та перелік адміністративних послуг, що надається вказаними державними органами на безоплатній основі.
Згідно із положеннями вказаної постанови надання викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру здійснюється на платній основі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наведених обставин суд приходить до висновку, що Державним агентством земельних ресурсів України було відмовлено ОСОБА_1 в наданні запитуваної інформації правомірно, оскільки запитувана інформація за своєю правовою природою відрізняється від інформації, надання якої передбачено чинним законодавством. А саме, така різниця полягає у порядку надання такої інформації, її предметі та оплатності.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідач довів правомірність надання оскаржуваної відмови у наданні інформації, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий cуддя Сало А.Б.
Судді Кравчук Т.О.
Зозуля Д. П.