06.11.13 Справа № 13/5005/7398/2012
За скаргою: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ в особі структурного підрозділу Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства, смт. Магдалинівка на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції
У справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ в особі структурного підрозділу Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства, смт. Магдалинівка
до Військової частини А - 4608, м. Дніпропетровськ
про стягнення 217 276, 84 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.
Представники:
від скаржника (позивач): Соколова Ю.Л., довіреність №1320 від 18.12.2012
від відповідача: Пухтицький І.М., довіреність №1215 від 20.12.2012
від відділу ДВС: не з'явився
01.03.2013 року від публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства до господарського суду надійшла скарга № 01-08/15/342 від 27.02.2013 на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якій скаржник просить визнати дії Бабушкінського відділення державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління щодо винесення постанови від 15.02.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві незаконними.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2013 в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 по справі №13/5005/7398/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2013 по вищевказаній справі залишено без змін.
Постановою Вищого господарського осуду України від 01.08.2013 по справі №13/5005/7398/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 по справі №13/5005/7398/2012 - скасовано, скаргу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
На підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №13/5005/7398/2012, скаргу передано на новий розгляд судді Соловйовій А.Є.
Ухвалою господарського суду від 22.08.2013 скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", в особі структурного підрозділу Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства, на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції прийнято судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 строк розгляду скарги був продовжений на 15 календарних днів (до 06.11.2013) на підставі клопотання Скаржника, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник в скарзі посилається на те, що 16.11.2012 Магдалинівське управління по експлуатації газового господарства звернулось до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою № 15/2093 про звернення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2012 у справі № 13/5005/7398/2012. 28.02.2013 на адресу Скаржника надійшла постанова Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 15.02.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з чим, Скаржник просить суд визнати дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 15.02.2013 незаконними та скасувати постанову від 15.02.2013 про повернення виконавчого документа стягувачу.
21.10.2013 Скаржник надав додаткові пояснення вих. №11/3-0241 від 21.10.2013, в яких додатково до вимог зазначених у скарзі, просить зобов'язати Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження та стягнути з Відповідача на користь Стягувача заборгованість за постачання та транспортування природного газу за листопад - грудень 2011 року у сумі 208 936,36 грн., пеню у розмірі 1326,52 грн., 3% річник у розмірі 3912,31 грн. та судовий збір у розмірі 4 501,96 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення скарги; надав відзив на скаргу вих. №582 від 09.09.2013 в якому зазначив, що дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби ДМУ юстиції не порушують рамки чинного законодавства, постанова від 15.02.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесена правомірно, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність в ЗСУ», військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене. В обґрунтування викладених у відзиві обставин Відповідач надав суду кошториси Військової частини А4608 на 2011, 2012 та 2013 роки.
Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції заперечив проти задоволення скарги; надав заперечення вих. №03-14/21511/3 від 15.10.2013 в якому зазначив, що постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві було винесено правомірно, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України", стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене, а згідно наданого Боржником кошторису на 2012 рік, витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв не передбачені.
Дослідивши матеріали скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, вислухавши пояснення представників Скаржника, Відповідача, судом прийнято рішення про відхилення скарги виходячи з наступного.
30.11.2012 Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35841026 про примусове виконання наказу №13/5005/7398/2012 від 05.11.2012 про стягнення боргу у розмірі 218 677,58 грн. з Військової частини А4608.
Листом вих. №0314/22772/3 від 30.11.2012 відділ державної виконавчої служби повідомив Стягувача та Боржника про відкриття виконавчого провадження.
Відповідач 28.01.2013 до відділу ВДВС подав лист № 83 від 23.01.2013 відповідно до якого повідомлялось про неможливість виконання вимог виконавчого документа у зв'язку із відсутністю затверджених кошторисом на 2012 рік видатків на сплату відповідних послуг.
15.02.2013 Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Боржник за цим виконавчим провадженням є військова частина, як складова структура Збройних сил України (стаття 3 Закону України "Про Збройні Сили України"), якій, відповідно до Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України", було надано право на здійснення господарської діяльності.
Як суб'єкт господарювання, з часу реєстрації військова частина мала право на здійснення господарської діяльності, відповідальність за наслідки якої визначена статтею 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України".
Згідно цієї норми, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і-збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних та юридичних осіб і державі, військова частина, як суб'єкт господарської діяльності, несе відповідальність, передбачену законом та договором.
Військова частина, як суб'єкт господарської діяльності, за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.
Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене.
Останнє положення цієї норми закону співвідноситься й із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", за яким (стаття 3) військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюється у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (Закон Верховної Ради України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» №1057-XIV в редакції від 16.05.2013).
За наведеними вище нормами, які визначають умови та обсяги відповідальності військових частин, джерелом погашення боргових зобов'язань військової частини, як суб'єкта господарської діяльності, можуть бути лише кошти, які надходять і маються на їх рахунку.
Відповідно до вимог Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Доводи Скаржника, щодо того, що дія статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» розповсюджується лише на певну категорію майна боржника, судом не приймається, оскільки згідно до ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України» військова частина, як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене.
Також, відповідно до п. 26 Постанови КМУ № 845 від 03.08.2011 року безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, здійснюється в межах бюджетних асигнувань передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
У відповідності до наказу Міністра оборони України від 31.05.2005 року № 290 «Про проведення організаційних заходів з формування та комплектування територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь» відповідно якого КЕВ м. Дніпропетровська здійснила перехід на територіальний принцип квартирно - експлуатаційного забезпечення військових частин, який передбачає передачу на баланс всіх будівель і споруд (нерхомого майна), земельних ділянок військових містечок (у тому числі і вивільнених) до квартирно-експлуатаційних управлінь, відділів (квартирно-експлуатаційних частин районів), а також повну оплату комунальних послуг.
Як вбачається з наданих Відповідачем кошторисів Військової частини А-4608 за 2011, 2012 та 2013 роки витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв не передбачені.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та наведенні норми права, господарський суд вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві не порушено норми чинного законодавства.
Додатково слід зазначити, що відповідно до ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач має право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст. 22 Законом України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції - відхилити.
Суддя А.Є. Соловйова