Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"04" листопада 2013 р. Справа № 911/3565/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС",
м. Київ
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП", Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка
2) Фермерське господарство "Світанок", Харківська обл., Дергачівський р-н,
с. Болибоки
про стягнення 6135,80 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
від позивача: Грищенко О.М. - довіреність б/№ від 25.03.2013 р.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП", Київська обл., Васильківський район (далі - відповідач 1.) та Фермерського господарства "Світанок" (відповідача 2.) про стягнення 6135,80 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 2. умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК01/05/08-Х від 06.05.2008 р. з оплати за отриманий товар та невиконання відповідачем 1. умов договору поруки № 21-12-2012-36 від 21.12.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3565/13 та призначено її до розгляду на 07.10.2013 р.
04.10.2013 р. (Вх. № суду 20953) відповідачем 2. подано заяву про застосування позовної давності до правовідносин за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК01/05/08-Х від 06.05.2008 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2013 р. суд відклав розгляд справи на 04.11.2013 р.
28.10.2013 р. відповідачем 2. подано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позову повністю з підстав, пропуску позивачем строку позовної давності за вимогами по договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК01/05/08-Х від 06.05.2008 р.
Присутній в судовому засіданні 04.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідачів у судове засідання 21.10.2013 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи вони повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідачів, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
06.05.2008 р. між ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" та ФГ "СВІТАНОК" був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК01/05/08-Х, відповідно до умов якого (п. 1.1.) у строки, зумовлені договором постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору.
Відповідно до умов договору, специфікацій до нього відповідачу 2. було поставлено ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" товар на загальну суму 12363,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00000114 від 07.05.2008 р., а відповідачем 2. прийнято цей товар за довіреністю серія № ЯОХ № 202170 від 07.05.2008 р.
Відповідно до специфікації № 1 до договору, сторонами визначено порядок оплати вартості отриманого товару: 2472,48 грн. до 26.05.2008 р. та 10019,48 грн. до 01.11.2008 р.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення свого грошового зобов'язання вартість отриманого товару сплатив частково, що підтверджуються банківською випискою від 28.01.2009 р. на суму 8000 грн.
За приписами ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, заборгованість Фермерського господарства "Світанок" перед ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК01/05/08-Х від 06.05.2008 р. становить 4363,40 грн.
Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечене у вигляді сплати пені в розмірі 0,5 %, але не більше розміру встановленого законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Також, даним пунктом договору для покупця встановлена відповідальність за порушення терміну оплати у вигляді штрафу у розмірі 30% вартості договору за кожний факт порушення терміну платежу - пункт 5.3.1. договору.
Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із зазначеного суд дійшов до висновку, що у ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" виникло право вимоги щодо нарахування пені, 3% річних, штрафу та інфляційних витрат згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК01/05/08-Х від 06.05.2008 р. за вказаний позивачем період.
15.11.2012 р. між ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" було укладено Угоду № 15-11/12-136 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор (ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ") відступає новому кредитору (ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС") право вимоги виконання ФГ "СВІТАНОК" зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, штрафу та інфляційних витрат, набутих ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК01/05/08-Х від 06.05.2008 р. за вказаний позивачем період, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ФГ "СВІТАНОК" грошового зобов'язання згідно договору.
На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.
У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" повідомленням від про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ФГ "СВІТАНОК" про зазначені вище обставини.
Сторони у п. 2.1. Угоди визначили обсяг та вартість зобов'язань, що відступається за Угодою та договором поставки.
Відтак, за Угодою № 15-11/12-136 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р., до позивача перейшли права замість ТОВ „КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ" вимагати від Відповідача-2 сплати грошової суми в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, та в межах позовних вимог за періоди вказані позивачем.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 15-11/12-136 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги) від 15.11.2012 р., 21.12.2012 р. між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та ТОВ "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" було укладено договір поруки № 21-12-2012-36, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФГ "СВІТАНОК" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки та Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору і надалі іменується "основний договір"), - пункт 1.1. договору.
Відповідно до п. 2.1. договору поруки, під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 15-11/12-136 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги) від 15.11.2012 р., укладену згідно договору поставки.
У розділах 3 та 4 договору поруки поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки.
Виходячи із зазначеного суд дійшов до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до відповідачів про стягнення 6135,80 грн. заявлено правомірно та обгрунтовано.
Проте відповідач зазначив про необхідність відмови в позові з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності по зобов'язанням за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК01/05/08-Х від 06.05.2008 р.
Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Водночас, згідно з ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається спочатку.
Як встановлено судом вище, остання оплата вартості товару здійснена відповідачем 28.01.2009 р. в сумі 8000 грн.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що 28.01.2009 р. відбулося переривання строку позовної давності, трьохрічний перебіг строку позовної давності у спірних правовідносинах почав свій перебіг з 29.01.2009 р. та закінчився через три роки відповідно 29.01.2012 року тоді як позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення коштів лише 13.09.2013 р.
Відтак, звернення позивача до суду з відповідним позовом поза межами трьохрічного строку позовної давності свідчить про сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Представник позивача будь-яких поважних причин пропуску строку позовної давності не вказав, відповідно і доказів не надав.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що в задоволені вимог позивача слід відмовити у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 11.11.2013 р.
Суддя Наріжний С.Ю.