10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шимионович Р.М.
Суддя-доповідач: Зарудяна Л.О.
іменем України
06 листопада 2013 року Справа № 806/6472/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого-судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури м. Житомира, третя особа - Державне казначейство України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,-
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури міста Житомира, третя особа: Державне казначейство України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди в сумі 8872,85 грн. з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України.
Не погоджуючись з постановленою судом першої інстанції ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи, що на даний спір поширюється юрисдикція адміністративного суду, просить оскаржену ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд. В апеляційній скарзі позивач, зокрема зазначає, що провадження по кримінальній справі, яка порушена по факту стосовно СФГ "Пантера" 04.06.2008 року, постановою Прокуратури Корольовського району м. Житомира від 21.01. 2009 року закрито, однак постанова про відшкодування моральної шкоди не прийнята. Позивач вважає, що таким чином прокуратура проявила бездіяльність, а тому відповідно до ст. 17 КАС України дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність прокуратури м. Житомира, що виразилася в неприйнятті постанови за його заявою від 13 червня 2013 р. про відшкодування моральної шкоди;
- відшкодувати з Державного бюджету України ОСОБА_3 завдану моральну шкоду неправомірними діями, які виразилися в заведенні оперативно-розшукової справи № 849 від 11 липня 2007 р. в розмірі 8872,85 грн.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні відносини регулюються Законом України від 01.12.1994 р. №266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", згідно якого питання щодо незгоди з діями, вчиненими посадовими особами відповідно до зазначеного Закону України, вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження у справі, та зазначає таке.
В позовній заяві позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що провадження у кримінальній справі, яка порушена по факту стосовно СФГ "Пантера" 04.06.2008 року, постановою Прокуратури Корольовського району м. Житомира від 21.01. 2009 року закрито, однак постанова про відшкодування моральної шкоди не прийнята, чим порушені вимоги ст.ст. 12, 13 Закону України від 01.12.1994 р. №266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Зазначає, що 13 червня 2013 року позивач звернувся до Прокуратури м. Житомира з заявою про відшкодування моральної шкоди згідно закону від 01.12.1994 р. №266/94-ВР. Прокуратура заяву розглянула, але постанови не прийняла.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. п. 1,7 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 12 Закону України від 01.12.1994 р. №266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" встановлено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).
Згідно з частиною 1 ст. 130 КПК України від 28.12.1960 р. (в редакції чинній на день закриття провадження у справі) про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.
Відповідно до статті 110 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 (чинного на день звернення позивача із заявою до прокуратури) року рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Таким чином, при вирішенні питання про відшкодування шкоди відповідно до Закону України від 01.12.1994 р. №266/94-ВР, слідчий або прокурор не здійснює владні управлінські функції, а здійснює спеціальні процесуальні повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно зі ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 (чинного на день звернення позивача із заявою до прокуратури) скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Отже, у випадку допущення бездіяльності слідчим або прокурором встановлений інший порядок судового провадження щодо оскарження такої бездіяльності, визначений Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме: розгляд цих скарг слідчим суддею місцевого суду.
За таких обставин спір щодо оскарження бездіяльності прокурора, яка виразилася в неприйнятті постанови про відшкодування шкоди чи про відмову у її відшкодуванні, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції правильно вказав, що такі питання вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України від 01.12.1994 р. №266/94-ВР у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відкритті провадження у адміністративній справі слід відмовити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом ст. 17 КАС України, згідно частини першої якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Проте, як вже зазначалось вище, у даному випадку прокурор не здійснює владні управлінські функції, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена ухвала законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстави для скасування ухвали відсутні, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. ст.ст.195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко
Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - поз. ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відп. Прокуратура м.Житомира вул.Черняхівського, 2,м.Житомир,10014
4 - третій особі Державне казначейство України вул. Бастіонна, 6,м.Київ,01014